КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-2796/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів –Зайця В.С.,
Федорової Г.Г.,
при секретарі – Петриченко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2009 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и л а:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 (далі –ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (далі –Вінницька МДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2009 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних санкцій від 18 березня 2009 року №0000672306.
Не погоджуючись з постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2009 року, Вінницька МДПІ звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 взятий на облік як платник податків у Вінницькій міжрайонній державній податковій інспекції.
Згідно із планом перевірок господарської діяльності щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг на лютий 2009 року, затвердженого Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області (ДПА у Вінницькій області), головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області згідно направлень №900790, №900787 від 23 лютого 2009 року, здійснена планова перевірка магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_3
За результатами проведеної перевірки складено акт від 23 лютого 2009 року №284/02/32/23/НОМЕР_1, у якому встановлено порушення позивачем підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, а саме, при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій підприємцем не оприбутковано готівкові кошти за період з 10 лютого 2009 року по 22 лютого 2009 року включно, на загальну суму 2507 грн 90 коп., оскільки не здійснено запис обліку розрахункових коштів згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів за 10-22 лютого 2009 року) в книзі обліку розрахункових операцій.
На підставі акта перевірки Вінницькою МДПІ прийняте рішення від 18 березня 2009 року №0000672306 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12539 грн. 50 коп.
В силу пунктів 1.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті оприбуткування готівки –це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Податковими ревізорами встановлена наявність у ФОП ОСОБА_3 денних звітів за 10-22 лютого 2009 року на загальну суму виторгів, відображених у Z-звітах за вказані дні, що підтверджує проведення ним розрахункових операцій на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій. Крім того, перевіряючими встановлено, що книга обліку розрахункових операцій містить такі щоденні звіти, однак запис у розділі другому “Облік руху готівки та сум розрахунків” відсутній.
Судова колегія звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, і їх рух відображено у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій.
Підпунктом 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно п.7.5 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000р., використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: – наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; –підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; –щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; –у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; –ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО. Порушення позивачем зазначених вимог зафіксовано актом перевірки від 23.02.2009 року та підтверджено належними та допустимими доками.
Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995, № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»в редакції Указу від 07.09.2001 р. № 802/2001 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами –громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки –у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Враховуючи, що позивачем не було оприбутковано готівку у передбачений законодавством спосіб та час (при вилученні з реєстратора розрахункових операцій) готівка не була оприбуткована, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій.
При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, судом враховується позиція Вищого адміністративного суду України, а саме постанова ВАСУ від 27 травня 2010 року у справі №К-33746/09 за позовом Приватної фірми «Агроснастика» до ДПІ у місті Полтаві про скасування рішення.
Таким чином, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, тому в силу ст.202 КАС України постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з ухваленням нового рішення по справі, яким у позові відмовити.
В силу статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Керуючись статтями 195-196, 202, 205 КАС України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову по справі, якою в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі ( стаття 212 КАС України).
Головуючий:
Судді: