Справа 2а – 3027
2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2010 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого судді Діонісьєвої Н.М.,
при секретарі Скобух А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Рівненського міського суду із адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови серії ВК № 126214 від 30.06.2010 року по справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що з постанови серії ВК № 126214 від 30.06.2010 року про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1, 30 червня 2 010 року о 12 год. 49 хв. в с. Малушка на а/д Городище – Рівне – Старокостянтинів, керуючи транспортним засобом марки „Хюндай Акцент” н.з. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху більш ніж на 20 км/год., рухався зі швидкістю 86 км/год. при обмеженні швидкості руху 60 км/год, чим порушив ПДР України. Швидкість вимірювалася приладом „Сокіл” № 0503387. Вказує, що з порушенням не згідний, для таких висновків не було жодних підстав, вказує, що по-перше права і обов’язки йому, передбачені ст. 268 КУпАП не роз’яснено, по-друге, що рухався зі швидкістю 80 км/год., а швидкість яка була зафіксована приладом „Сокіл” є швидкістю будь якого автомобіля, що рухався попереду. Вказує, що з постановою повністю не згідний.
Як вбачається із спірної постанови серії ВК № 126214 від 30.06.2010 року, швидкість руху вимірювалася серійним приладом „Сокіл” № 0503387, який працює виключно в ручному режимі. Пристрій „Сокіл” не працює, як того вимагає закон, в автоматичному режимі, і за його даними не можна виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а якщо це вже й робити, то слід зупиняти порушника Правил дорожнього руху для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Всупереч вимогам КУпАП, протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, працівниками ДАІ складено не було. За даними Держспецзв’язку прилад „Сокіл” процедур державної експертизи або сертифікації не проходив, експертного висновку або сертифіката відповідності у сфері захисту інформації він не має.
Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав повністю та просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі – постанову серії ВК № 126214 від 30.06.2010 року скасувати, а адміністративну справу, відносно нього закрити, у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, заперечень суду не подав.
Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення , було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн. 00 коп.
З матеріалів справи, вбачається, що постанова серії ВК № 126214 від 30.06.2010 року винесена з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач наклавши штраф за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищив свої повноваження та порушив вимоги Правил дорожнього руху та КУпАП.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 3, 19, 21, 22, 48 Конституції України, ст.ст. 245, 251, 254, 256, 268, 280, 285, 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 17, 69 – 71, 158 – 163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення – задовольнити повністю.
Постанову серії ВК № 126214 від 30.06.2010 року – скасувати.
Адміністративну справу, відносно ОСОБА_1, відповідно до постанови серії ВК № 126214 від 30.06.2010 року закрити, у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя : підпис
З оригіналом згідно
Суддя Рівненського міського суду Н.М. Діонісьєва