У  К  Р  А  Ї  Н  А  

                                          АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЛУГАНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ                                    

Cправа № 22ц–13035/10                                                   Головуючий 1-ї інстанції: Головіна Т.М.

Категорія: 29                                                                         Доповідач: Фарятьєв С.О.

                                                                         У Х В А Л А

                                                           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           22 вересня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого – Фарятьєва С.О.

                  суддів – Дронської І.О., Украінцевої Л.Д.

            при секретарі – Міщенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Артемівського районного суду  м.Луганська від 22 липня 2010 року за позовом МКП „Жилсервіс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

                                                                     В С Т А Н О В И Л А :

    В вересні 2009 року позивач МКП „Жилсервіс” звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1, в якому просив стягнути з неї на його користь 2200 грн. 17 коп. заборгованості, за період з 01.09.2006 року по 31.08.2009 року, за утримання будинку, де вона мешкає та прибудинкової території, посилаючись на те, що ці послуги їй надаються, але вона їх не оплачує, в зв’язку з чим утворилась заборгованість на вказану суму.

            В подальшому позивач уточнив свої вимоги і просив суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість в розмірі 2178 грн. 45 коп., за період з 01.10.2006 року по 31.08.2009 року та судові витрати.

            Рішенням Артемівського районного суду м.Луганська від 22 липня 2010 року позовні вимоги позивача було задоволено.

           Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачка подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні його позову, в зв’язку з порущенням судом норм матеріального та процесуального права.

            Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

            В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідачки доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити.

            Позивач про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином, але до судового засідання не з’явився.

            Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

            Згідно з вимогами ст.303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

            В силу ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

            У відповідності із ч.ч.2,3 ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

            Судом встановлено, що відповідачка по справі ОСОБА_1 є власником приватизованої квартири, розташованої у АДРЕСА_1.

            Житловий будинок №9 за зазначеною адресою з 01.07.2002 року перебуває на балансі і обслуговуванні позивача, тобто КП „Жилсервіс”, яке також є підприємством відповідальним за експлуатацію цього будинку та здійснює обов’язкові послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

           Вказаний будинок забезпечений всіма зручностями в ньому, тобто, водопостачанням, водовідведенням, електропостачанням, теплопостачанням, освітлюються сходові майданчики, проводяться регулярні профілактичні роботи з обслуговування будинку, прилегла територія підтримується в належному санітарному стані тощо.

           Відповідачка, квартира якої знаходиться у цьому будинку, постійно отримувала та отримує вказані послуги без яких користування квартирою є неможливим.

          Однак свої зобов’язання по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідачка не виконує, внаслідок чого у неї за період з 01.10.2006 року по 31.08.2009 року утворилась заборгованість в розмірі 2178 грн. 45 коп.  

          Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

          Тому відповідачка, відповідно до цієї норми права, а також ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” №2482 від 19.06.1992 року і Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, зобов’язана приймати участь в загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї долі  у спільному майні будинку та вносити відповідну плату за обслуговування будинку та прибудинкової території.

          З пропозицією укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, ані позивач ані відповідачка один до одного не звертались. Крім того, твердження відповідачки про те, що плата за утримання будинку та прибудинкової території нараховувалась їй позивачем неправильно було перевірено судом першої інстанції і свого підтвердження не знайшло.

          За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, стягнувши на його користь з відповідачки суму заборгованості в розмірі 2178 грн. 45 коп., оскільки роботи по утриманню будинку №9  на кв. Ольховський м.Луганська та прибудинкової території біля нього позивач виконував та ніс витрати з цього приводу, а розрахунок суми заборгованості, який був наданий позивачем, знайшов своє підтвердження.

              Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

              Рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам  ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України і ст.ст.526, 610, 611 ЦК України.  

              З огляду на наведене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають суду апеляційної інстанції підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

              Підстав для скасування рішення суду немає.

              Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 22 липня 2010 року залишити без зміни.

            Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 20-ти днів після її проголошення.

      Головуючий:

       Судді: