Справа № 33-382 Головуючий

по 1 інстанції   Чаркіна І.Є.

Категорія  - ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач в апеляції Кранга Л.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 серпня  2010 року      Суддя    апеляційного суду Луганської області  Кранга Л.С.,   розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене  ст.130 ч.1  КУпАП  відносно  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  паспорт НОМЕР_1, видан Жовтневим РВ УМВС України в луганський області, працюючого НПП „Автоматіка” головним спеціалістом,  одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,  

В С Т А Н О В И В:

              Постановою Жовтневого районного  суду м.Луганська  від 29.07.2010 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та на нього накладено  адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн.

              Згідно з постановою суду ОСОБА_3 14.06.2010р. о  06-30 годині  у м.Луганську по вул.Дачна  керував  транспортним засобом автомобілем марки ВАЗ 21103 номерний знак НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп’яніння ( почервоніння очей,  тремтіння рук, різкий запах алкоголю із порожнини рота),  від медичного огляду відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

                В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає про те, що   протокол про адміністративне правопорушення відносно нього сфальсіфікован, оскільки огляд його на місці  з метою виявлення ознак алкогольного сп’яніння  не проводився відповідно із вимогами Інструкції,     з використанням спеціальних технічних засобів. Стосовно звинувачень його в керуванні транспортним засобом  у нетверезому стані зазначає, що ця обставина спростовується даними  його огляду від 14.06.2010 року у Луганському наркологічному диспансері        (протокол № 3790). Співробітники ДАІ до складання протоколу навмисно  на протязі  години тягнули час, чинили психологічний тиск, тим самим примусили підписати протокол про відмову невідповідаючого встановленому порядку огляду. Суд при розгляді справи формально підійшов до розгляду, належним чином не врахував висновку зазначеному в протоколі медичного огляду від 14.06.2010 року згідно із яким  ознак сп’яніння не виявлено.  Суд не  навів мотивів за якими прийшов до висновку  для обрання саме такого заходу та розміру адміністративного  стягнення. Просить постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

               В апеляційному суді ОСОБА_3 підтримав свою апеляцію.

               Розглянувши матеріали адміністративної справи, перевіривши   доводи апеляції, заслухавши пояснення ОСОБА_3,  інспектора ДПС ОСОБА_4, старшого лікаря кабінету експертиз Луганського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_7, суддя  вважає, що  апеляція не  підлягає  задоволенню  з таких підстав.

               Згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_3 на протоколі про адміністративне правопорушення від  14.06.2010 року, він учора  випив склянку пива, від усіх видів і форм  медичного огляду на факт вживання алкоголю відмовився.

                Допитаний  в суді інспектор  ДПС ОСОБА_4, який складав протокол, пояснив, що автомобіль ОСОБА_3 був зупинений між Вергунським роз’їздом і дамбою, в автомобілі був запах алкоголю, у зв’язку із чим було запропоновано водію проїхати до наркологічного диспансеру на медичний огляд.  Співробітник міліції Ільчук А.А. сів за руль автомобіля ОСОБА_3,  ОСОБА_3 сів на пасажирське місто, а він з напарником на службовому автомобілі  поїхали за автомобілем ОСОБА_3 В районі вул.Дачна, Ільчук А.А. зупинив автомобіль і сказав їм, що ОСОБА_3 відмовляється  їхати  на медичний огляд, у зв’язку  із чим були запрошені два свідки і складено протокол про адміністративне правопорушення.

                В апеляційному суді ОСОБА_3 підтвердив дані обставини. Але вважає дії працівників ДПС  такими, що не відповідають Інструкції,  згідно із якою  стан алкогольного сп’яніння  працівники ДПС повинні були перевіряти за допомогою спеціальних  засобів.

                 Доводи апеляції і пояснення ОСОБА_3 стосовно порушень з боку  працівників міліції є необґрунтованими, оскільки спростовуються поясненнями інспектор  ДПС ОСОБА_4, про те, що в Луганський області  працівникам ДПС і ДАІ алкотести не видаються, інших пристроїв для медичного огляду  на стан алкогольного сп’яніння не має, тому вони водіїв  за їх згодою везуть до наркологічного диспансеру, а також листом Управління Державтоінспекції № 11/18-Л-859 від 29.06.2010 року згідно із яким  по скарзі ОСОБА_3 була проведена перевірка і дії співробітників ДАІ визнані такими, що відповідають вимогам Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 року № 111, та нормам чинного законодавства.

             Доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що адміністративного правопорушення він не скоював,  спростовуються поясненнями лікаря ОСОБА_7, яка проводила медичний огляд ОСОБА_3 14.06.2010 року о 9 годині 50 хвилин, згідно з яким у ОСОБА_3 були виявлені дві ознаки алкогольного сп’яніння  - склери ін’єцировані, язик обкладений білим налітом. В висновках вона зазначила, що алкогольного сп’яніння не має, оскільки для такого висновку потрібні три ознаки алкогольного сп’яніння. Зазначений в  протоколі тремор рук є ознакою похмілля. Зазначила, що огляд ОСОБА_3 проводився через три години, після того  як був складений протокол, і цього часу достатньо для того, щоб вивести токсини із організму. Огляд повинен проводитися не пізніше як через 2 години.

               Враховуючи ті обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 14.06.2010 року  ознаки алкогольного сп’яніння  частково співпадали з тими, які зазначені в протоколі медичного огляду ОСОБА_3 від 14.06.2010 року, суддя вважає, що доводи апеляції про те, що співробітники міліції сфальсіфіцировали протокол безпідставні.

               Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини скоєння  адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 130 ч.1 КУпАП, підстав для скасування постанови суду і закриття справи не вбачається.  

              Згідно зі  ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

              Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_3,  який працює, вперше притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини,  суддя  вважає, що достатнім адміністративним стягненням з метою виховання  ОСОБА_3 і запобігання вчиненню ним нових правопорушень є   адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

                Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

               Апеляцію   ОСОБА_3  – залишити без задоволення.

               Постанову Жовтневого районного  суду м.Луганська  від 29.07.2010 року якою  ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та на нього накладено  адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн.- залишити без змін.

                 Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.  

СУДДЯ  АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТИ                                                     Л.С.КРАНГА