Справа №22ц-5374/2010       Головуючий в суді 1 інстанції Остахнович А.В.

                                                                            Доповідач в суді 2 інстанції Хопта С.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      20 вересня 2010 року                                                                                                          м. Київ

     Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в  складі :

     головуючого  Хопти С.Ф.,

     суддів: Гуль В.В., Оношко Г.М.,

     при секретарі Зінченко Ю.М.

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фастівської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 4 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и л а :

          У травні 2008 року позивачка звернулася з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_5 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1   року, та ОСОБА_6, який помер в жовтні 2007 року відкрилась спадщина на АДРЕСА_1. Вона є дочкою ОСОБА_6, а відповідач по справі є внуком покійної ОСОБА_5 Вона фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_7 оскільки проживала в спадковому будинку, доглядала за ним та робила поточний ремонт. В нотаріальній конторі їй відмовили в оформленні спадщини, тому що вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк звернення з заявою про прийняття спадщини.

          Позивачка просила в порядку спадкування за законом визнати за нею право власності на АДРЕСА_1.

          Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 4 червня 2008 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_8 право власності на АДРЕСА_1.

            В апеляційній скарзі ставиться питання про скасуванні рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.

          Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія приходить до висновку про залишення скарги без задоволення з таких підстав.

          Відповідно до ст. 1268 ЦК України с падкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.   Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.   Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

           Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1   року, та ОСОБА_6, який помер в жовтні 2007 року відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1. Позивачка є дочкою ОСОБА_6, постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини прийнявши спадщину.

          За ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.   Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

          Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

          У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

          Позивачка звертаючись до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона не може одержати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, оскільки в нотаріальній конторі їй відмовили в оформленні спадщини, тому що вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк звернення з заявою про прийняття спадщини.

          Крім того, Міністерство юстиції України в своєму листі від 21.02.2005 року                    № 19-32/319 роз'яснило, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ на ім'я спадкодавця відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника /спадкоємця/ повинно вирішуватися в судовому порядку.

          Отже, виходячи з наведеного вище, вказаний спір повинен вирішуватися в судовому порядку, оскільки відсутня можливість оформити свідоцтво про право на спадщину щодо майна померлих через нотаріальну контору.

         За наведених обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання за спадкоємцем першої черги права на спадщину.

         Доводи апеляційної скарги про те, що судом порушений порядок вирішення спору про право на спадщину та порушені інтереси держави, спростовуються матеріалами справи та наведеними вимогами закону.

          Посилання в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права щодо розгляду справи у відсутності відповідача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач не оскаржив рішення суду, а прокурором подана скарга в інтересах держави в особі Фастівської ОДПІ.

         При апеляційному розгляді справи порушень інтересів держави не встановлено.

         Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду.

          Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, правильно навів у рішенні правові підстави в обґрунтування своїх висновків.

          Підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.

          Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та  процесуального права рішення суду  без змін.

          Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а  :

          Апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області відхилити.

          Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 4 червня 2008 року залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає  законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

          Головуючий

          Судді :