УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -3305/10               Головуючий у суді 1-ї інстанції:   Скобельський С.І.

Категорія 57                                       Доповідач: Рафальська І.М.

                                                      У Х В А Л А

                                                              Іменем України

8 вересня 2010 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах    апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М..

    суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,

    при секретарі  Пюрі Г.В.,

    з участю позивачки,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом    ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів за апеляційною скаргою позивачки на постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 27 травня 2009 року,

                                                                в   с т а н о в и л а :

       У січні  2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначала, що  має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, на утримання якого відповідно до Закону України ”Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має отримувати допомогу до досягнення дитиною трирічного віку. Оскільки їй ця допомога в період з 1 липня по 31 грудня 2007 року  та з 1 січня по 31 грудня 2008р. виплачувалась не в повному обсязі, а відповідач відмовив у перерахунку цих виплат, то просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з нього на її користь 7634,25 грн.

    Постановою Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 27 травня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення  заборгованості по невиплаченій у повному обсязі допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відмовлено за безпідставністю і за пропуском строку позовної давності.

    У апеляційній скарзі позивачка просить дану постанову суду скасувати, оскільки вважає її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її позову, та зазначає, що звернулася до суду в межах строку позовної давності.

    Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Як видно з матеріалів справи, позивачка має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1р.народження, про що свідчить копія свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 19.10.2006р. міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області/а.с.5/, на утримання якого,  відповідно до Закону України „Про державну допомогу  сім’ям з дітьми”, має отримувати допомогу до досягнення ним трирічного віку.

    Згідно ч.1 ст.15 вищевказаного Закону /в редакції на час виникнення спірних правовідносин/,  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.  

    Відповідно до ч.2 ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007р.” на 2007р. затверджено прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення; дітям до 6 років: з 1 квітня -463грн., з 1 жовтня – 470грн.

    За довідкою управління праці і соціального захисту населення Коростенської міської ради позивачка з липня 2007р. по грудень 2008р. отримала на сина ОСОБА_3 2187,75грн./а.с.4/, а повинна була отримати з 1 липня по 1 жовтня 2007р. 1389грн./463х3/ і з 1 жовтня 207р. до 1січня 2008р. 1410грн./470х3/.

    Всупереч цим вимогам виплата допомоги на дитину позивачці проводилась не у повному обсязі.

    ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним  позовом 15 січня 2009 року і відповідно до вимог ст.99 КАС України,  право на вищезазначене відшкодування виникає в межах строку позовної давності 1 рік.

    Законом України „Про Державний бюджет України на 2007р.” дія норми ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” була зупинена і відновлена рішенням Конституційного Суду від  9.07.2007р.

     Вимоги про стягнення коштів за 2007р. задоволенню не підлягають, оскільки позивачка пропустила строк звернення до суду.

    Позовні вимоги про стягнення коштів за період з 1.01.2008р. по 1.01.2009р. також  задоволенню не підлягають, оскільки Законом України „Про Державний бюджет на 2008р.- внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

    З наданої відповідачем довідки /а.с.4/ видно, що такі кошти позивачка отримувала.

    За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог за 2007 рік  за пропуском  строку звернення до суду та в решті  вимог за безпідставністю.

    Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

    Підстав для скасування постанови міськрайсуду немає.

    Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України,  колегія суддів

                                                                   у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 відхилити.

    Постанову Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 27 травня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                          

Судді: