УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Снітка С.О.
суддів Кашапової Л.М., Олексієнка М.М.
при секретарі Ганько Ю.І.
з участю сторін, їх представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Житомирської міської ради про визначення додаткового строку прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, позовом ОСОБА_2 до Житомирської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
23.11.2006 р. ОСОБА_1 пред’явив позов до Територіальної громади виконавчого комітету Житомирської міської Ради про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач зазначив, що його мати ОСОБА_4 проживала у АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 померла. З заявою в нотконтору про прийняття спадщини він не звертався, але ремонтував будинок тому вступив в управління і володіння спадковим майном. Тому просив суд про задоволення позову.
Уточнивши вимоги просив встановити факт прийняття спадщини його матір’ю ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р., визнавши за ним право власності на
_____________________________________________________________________________________
Справа № 22ц - 3952/10 Головуючий у 1 інстанції Григорусь Н.Й.
Категорія 37 Доповідач Снітко С.О.
1/2 частину спадкового майна, на яке не було видане свідоцтво про право на спадщину за законом його матері ОСОБА_4 Просив визначити йому строк для прийняття спадщини на 45/100 будинку, на які не прийняла спадщину ОСОБА_6
29.10.2008 р. ОСОБА_2 пред’явила позов до Житомирської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого 20.11.2006 р. на 54/100 будинку на ім’я ОСОБА_1, встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 на 54/100 будинку, встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_4 на 54/100 будинку, встановлення факту прийняття спадщини нею – ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7 на 54/100 будинку, визнання за нею права власності на 54/100 будинку.
Позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. померла її мати ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. помер ОСОБА_5 Його дружина ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину т.я. проживала разом з ним. Інші спадкоємці, а саме діти померлого ОСОБА_5 – ОСОБА_1 та ОСОБА_7 спадщину не прийняли, з заявами в нотконтору не звертались. На час і після смерті ОСОБА_5 – ОСОБА_7 постійно доглядала за матір’ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 померла. Після її смерті її мати ОСОБА_7 звернулась в нотконтору з заявою про прийняття спадщини, проте отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 р. померла. Після її смерті залишилось 54/100 будинку. Спадкоємницями першої черги після смерті ОСОБА_7 є вона – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_3 в нотконтору не зверталась з заявою.
Їй стало відомо, що її дядько ОСОБА_1 таємно від неї отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, ввівши в оману нотаріуса, не вказавши всіх спадкоємців.
Тому просила суд задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою суду від 11.11.2008 р. цивільна справа №2-398/08 та позовна заява об’єднані в одне провадження.
В заяві до суду 19.06.2009 р. ОСОБА_1 просив залишити вимоги в частині визначення додаткового строку на 45/100 частин будинку без розгляду, визнати за ним право власності на 27/100 частин будинку.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 травня 2010 року позовна заява ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – 45/100 будинку, залишена без розгляду.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно задоволені частково. Постановлено:
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у м. Житомирі.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Житомирської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.11.2006 р., згідно якого ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_5.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р., а саме 54/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р., а саме 54/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 р., а саме 54/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 54/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове про задоволення його вимог оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права, а саме вимоги ст.ст. 11, 57, 60, 212-214 ЦПК України, ст.549 ЦК України, 1963 р., ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України 2004 р., п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами України справ про спадкування” від 24.06.1983 р. зі змінами від 25.05.1998 р., п.1 Прикінцевих та Перехідних положень щодо чинності Цивільного Кодексу з 1 січня 2004 р., п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 “Про судову практику у справах про спадкування”.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. та проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилась спадщина на 54/100 часток зазначеного будинку. Будинок належав ОСОБА_5 27.02.1992 р. ОСОБА_5 46/100 будинку подарував сину ОСОБА_1 Подарована частина будинку складається з тамбуру 2-1, коридору 2-2, кімнат 2-3 та 2-4.
На день смерті спадкодавця ОСОБА_5 за вказаною адресою проживали: ОСОБА_5 з родиною у належній йому частині будинку; ОСОБА_4 – дружина померлого та ОСОБА_7 – дочка померлого. Спадкоємцем за заповітом від 11.06.1991 р. на 45\100 будинку була онука ОСОБА_3, яка 20.11.2006 р. відмовилась від спадщини.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 в управління та володіння спадковим майном вступила його дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_7, які проживали у спадковій частині будинку. ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав у належній йому відокремленій частині будинку АДРЕСА_1, якою розпорядився на власний розсуд, подарувавши її ОСОБА_8 15.03.2005 року.
ОСОБА_1 не довів, що вступив в управління чи володіння спадковим майном батьків – 54/100 будинку, заяви в нотконотору про прийняття спадщини не подавав. Тому суд обґрунтовано задовольнив частково його позовні вимоги. Одночасно суд визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.11.2006 р., згідно якого ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/2 частини спадкового майна після смерті ОСОБА_5, оскільки дане свідоцтво було видано на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30.10.2006 р., яке скасовано 13.01.2010 р. в апеляційному порядку.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулась дочка померлої ОСОБА_7, яка юридично спадщину на себе не оформила, оскільки хворіла та ІНФОРМАЦІЯ_3 р. померла.
Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 р. “Про судову практику у справах про спадкування” роз’яснив судам, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв’язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Районний суд при вирішенні спору роз’яснень Пленуму Верховного Суду України не врахував, тому рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення в цій частині про відмову в позові.
В решті рішення суду відповідає вимогам закону та зібраним по справі доказам і підстав для його скасування немає. Вимоги процесуального та матеріального закону щодо решти рішення судом дотримані.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 травня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про встановленні факту прийняття нею спадщини – 54/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 р. матері ОСОБА_7, визнання за ОСОБА_2 права власності на 54/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким ОСОБА_2 в задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів з цього моменту може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно: суддя апеляційного суду
Житомирської області Снітко С.О.