Справа №2- 86

                                        2010 рік                       Р І Ш Е Н Н Я

                        Іменем                       України

    10.08.2010 року Московський районний суду м. Харкова в складі судді Майстренко О.М. при секретарі Войтовій О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , 12 ХДНК про перевід прав та обов’язків покупця -  

            ВС Т А Н О В И В :

         Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позов до відповідачів та просить перевести на нього  права та обов’язки покупця по договору купівля-продажу 43/100 частин квартири АДРЕСА_1

       В подальшому доповнив позов  та просить припинити право сумісної власності шляхом виплати компенсації ОСОБА_3 вартості її части в квартирі.

Посилається на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло , виданого 17.01.2006 року управлінням комунального майна та приватизації Харківської міськради він є власником 57/100 частин спірної квартири.

43/100 частин спірної квартири належать відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.2001 року, посвідченому нотаріусом 12 Харківської держнотконтори.

При укладенні договору купівлі-продажу були порушені його права, так як згідно ст.. 54 ЖК України, він мав право на першочергове отримання звільненого приміщення.

Крім того, посилається на те, що згідно ст.. 114 ЦК України ( ред.. 1963 р.), він мав право на першочергову куплю долі в сумісній власності.

Відповідач ОСОБА_2 про час слухання справи неодноразово повідомлявся, в судове засіданні не з*явився без поважних причин.

     ОСОБА_3 позов не визнала, пояснивши при цьому, що згідно договору купівля-продажу від 08.05.2001 р. вона придбала 43/100 квартири АДРЕСА_1.

      57/100 частин квартири були приватизовані іншим наймачем цієї квартири –ОСОБА_1 лише 17.01.2006 р.

В зв*язку з чим вважає, що права ОСОБА_4 не були порушені, так як на час укладення договору купівлі-продажу, він не був співвласником спірної квартири, а Московський виконком м. Харкова надав дозвіл на продаж частини квартири.

Представник 12 ХДНК та Московського виконкому про час слухання справи повідомлялися, в судове засідання не з*явилися без поважних причин.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає що позов задоволенню не підлягає по наступним підставам.

Як було встановлено судом, згідно договору купівлі-продажу від 08.05.2001 р., посвідченому державним нотаріусом 12 ХДНК, ОСОБА_3 придбала 43/100 квартири АДРЕСА_1 у ОСОБА_2, якому вона належала на підставі договору довічного утримання.

      57/100 частин квартири були приватизовані іншим наймачем цієї квартири –ОСОБА_1  17.01.2006 р.

На час укладення договору купівлі-продажу 43/100 частин спірної комунальної квартири, інша кімната не була приватизована, належала Московському РВК м. Харкова.

Як вбачається із довідки КЖРЕП-1 Московскього району м. Харкова, власник частки комунальної квартири в особі КЖРЄП-1 Московського району м. Харкова не заперечував проти продажу належної на праві власності ОСОБА_2 частки квартири.

Таким чином на час продажу частки квартири, права ОСОБА_1 порушені не були.

Твердження позивача про те, що він мав право на першочергове придбання кімнати , суд вважає необґрунтованим, так як кімнати мали різний правовий статус.

В частині позовних вимог про припинення права спільної часткової власності позов також не підлягає задоволенню по наступним підставам.

Згідно ст.. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1.   частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2.   річ є неподільною;

3.   спільне володіння і користування майном є неможливим;

4.   таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім*ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як вбачається з матеріалів справи, частки співвласників є майже рівними, кімнати в спірній квартирі є ізольованими, а тому підстав для припинення права власності, передбачених ст.. 365 ЦК України по справі не мається.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 114 ЦК України ( ред. 1963 р.), 346, 365 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , 12 ХДНК відмовити в повному обсязі.

  На рішення може бути подана апеляція в Харківській апеляційний  суд через районний суд протягом 10 днів.

                                    Суддя: