Справа 22-5757/2006 Категорія 21

Головуючий першої інстанції Наумик О.О. Доповідач Денисенко Л.Л.

РІШЕННЯ Іменем України

29 червня 2006 року Судова палата у цивільних справах Апеляційного* суду Донецької області в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

судці Бугрім Л.М. ЛоленкоА.В.

при секретарі Сєліна Є.В. з участю позивача, представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Ґорлівки

на рішення Микитівського районного суду м.Ґорлівки

20 квітня 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Ґорлівки про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В апеляціній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Ґорлівки просе скасувати рішення Микитівського районного суду м.Ґорлівки від 20 квітня 2006 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_1. моральну шкоду в сумі 10 000 грн, і в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відсутні висновки МСЕК про спричинення позивачу моральної шкоди та законом про бюджет зупинено виплату моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача просив рішення суду скасувати, позивач просив рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 з 1960 по 2002 роки працював на підземних роботах, в шкідливих умовах виробництва на підприємствах вугільної промисловості^ 1964 році його було травмовано в шахті, а за висновками МСЕК у 1996 році йому вперше встановлено стійку втрату працездатності внаслідок ирофзахворювання-кохлеоневроз 25%. За висноками МСЕК від 4 листопада 2002 року позивачу ОСОБА_1 встановлено стійку втрату працездатності 60% по сукупності:

травма 1964 року-10%, профзахворювання кохлеоневроз - 25% і вперше по профзахворюванню - пневмоконіоз 25%. Внаслідок втрати працездатності позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації життя, чим йому спричинено моральну шкоду, суму моральної шкоди по профзахворюванню пневмоконіоз суд визначив 10 000 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає чатково задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.34 Закона України „Про загальообВ"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професмійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" моральну шкоду виплачує ФОНД. Сума компенсації моральної шкоди визначається у судовому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 довгий час  з 1960 по 2002 роки працював на шахтах на підземних роботах, в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК у 1996 році йому вперше встановлено стійку втрату працездатності у зв"язку з професійним захворюванням - кохлеоневроз 25% і по травмі 1964 року 10%, за Висновками МСЕК від 4 листопада 2002 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 60% по сукупності профзахворювань кохлеоневроз - 25%, пневмоконіоз -25% вперше і травмі 1964 року - 10%. У зв"язку з втратою працездатності позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації життя і тому суд правильно визначив, що позивачу спричинено моральну шкоду, суд також правильно визначив, що моральну шкоду Фонд повинен сплати у зв"язку з професійним захворюванням пневмоконіоз 25%, оскільки вказанний закон діє тільки з 1 квітня 2001 року і з цього часу Фонд сплачує моральну шкоду.

Однак при визначенні суми компенсації моральної шкоди суд не врахував практику Міжнародного суду, згідно якої слід враховувати не тільки ступень втрати працездатності, характер додаткових заходів для організації життя, на що посилався суд, але і виплату одноразової допомоги, відшкодування матеріальної шкоди та керуватися принципом справедливості.

Тому у відповідності з вимогами п.Зст.309 ЦПК України апеляційний суд вважає можливим змінити рішення суду без направлення справи на новий розгляд і визначити суму компенсації моральної шкоди позивачу у сумі 7 000 грн.

Доводи апеляційної скарги про необхідність додаткового висновку МСЕК про спричинення моральної шкоди безпідставні. Оскільки не грунтуються на вимогах закону, а законом про бюджет зупинено виплату моральної шкоди , а не скасовано право на моральну шкоду.

Керуючись ст.ст.307,309 п.З, 316 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки задовольнити чпстково.

Рішення Микитівського районного суду м.Горлівки від 20 квітня 2006 року змнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 7 000 /сім тисяч/ грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України