Судове рішення #11022599

Справа №2-0-26/2010р.

       

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

23 вересня 2010 року                                  Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

    головуючого – судді Чурупченка М.І.,

    при секретарі – Макуха О.О.,

    з участю заявника – ОСОБА_1,

           представника зацікавленої особи Корюківського РВ УМВС – Бахир О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 щодо зацікавленої особи Корюківського РВ УМВС України в Чернігівській області про встановлення факту проживання в с. Наумвка Корюківського району Чернігівської області,-

                                                                        в с т а н о в и в :

    09 серпня 2010 року заявник звернувся до суду з цією заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1. В кінці липня місяця 1991 року він приїхав на постійне місце проживання до своєї тітки по лінії матері – ОСОБА_3, яка проживала в АДРЕСА_2 де посилився в її житловому будинку по вул. Стрільця, і проживав без реєстрації, з паспортом громадянина СРСР та залишався бути прописаним за адресою: АДРЕСА_3 Росія. З 01 серпня 1991 року він був прийнятий в члени колгоспу ім. Чкалова АДРЕСА_2 йому була видана трудова книжка колгоспника, а 12.12.1994 року він був виключений з членів колгоспу і звільнений з роботи за власним бажанням. З 1995 року по листопад місяць 1996 року він працював епізодично в колгоспі, залишався проживати у своєї тітки. З 04.11.1996 року по 12.10.1999 року він знову був прийнятий в члени КСП ім. Чкалова, а 12.10.1999 року був виключений з членів КСП і звільнений з роботи за власним бажанням. Потім він періодично приймався робітником на різну роботу до КСП ім. Чкалова і зараз працює слюсарем в цьому господарстві, проживав у ці періоди у своєї тітки, а також у своїх співмешканок в АДРЕСА_2  проживав він з паспортом громадянина СРСР і ніде не реєструвався.

На даний час у нього виникла потреба в отриманні паспорта громадянина України, оскільки у нього паспорт громадянина СРСР, але проживає він на території України, у зв’язку з чим він звернувся до паспортного столу Корюківського РВ УМВС України в Чернігівській області, де йому запропонували надати докази проживання на території України з 13 листопада 1991. Оскільки він з липня місяця 1991 року проживав на території України в АДРЕСА_2 але не був прописаний/зареєстрований по адресі свого постійного місця проживання, то не може підтвердити документально своє проживання в АДРЕСА_4 в період з 01 серпня 1991 року по теперішній час, у зв’язку з чим звернувся до суду з цією заявою та просить встановити факт його проживання в АДРЕСА_4 в період з 01 серпня 1991 року і по теперішній час.

      У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свої вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити.

    У судовому засіданні представник зацікавленої особи Корюківського РВ УМВС України в Чернігівській області Бахир О.В. вимоги заявника визнав частково та пояснив, що факт проживання заявника на території України в АДРЕСА_4 можливо встановити на підставі свідчень свідків.

    У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що заявник, дійсно, постійно проживав в АДРЕСА_2 хоч і не був там зареєстрований, в період з 01 серпня 1991 року і по теперішній час та працював в місцевому колгоспі.

    У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що заявник ОСОБА_1 в період з 01 серпня 1991 року і по теперішній час постійно проживав в АДРЕСА_4 та працював в місцевому колгоспі.    

    Як встановлено судом, заявник в кінці липня місяця 1991 року прибув з Росії на постійне місце проживання до АДРЕСА_2 де посилився в своєї тітки ОСОБА_3 в її житловому будинку по вул. Стрільця, і проживав без реєстрації, з паспортом громадянина СРСР та залишався бути прописаним за адресою: АДРЕСА_3 Росія. З 01 серпня 1991 року він був прийнятий в члени колгоспу ім. Чкалова АДРЕСА_2 йому була видана трудова книжка колгоспника, а 12.12.1994 року він був виключений з членів колгоспу і звільнений з роботи за власним бажанням. З 1995 року по листопад місяць 1996 року він працював епізодично в колгоспі, залишався проживати у своєї тітки. З 04.11.1996 року по 12.10.1999 року він знову був прийнятий в члени КСП ім. Чкалова, а 12.10.1999 року був виключений з членів КСП і звільнений з роботи за власним бажанням. Потім він періодично приймався робітником на різну роботу до КСП ім. Чкалова і зараз працює слюсарем в цьому господарстві, проживав у ці періоди у своєї тітки, а також у своїх співмешканок в АДРЕСА_2  проживав він з паспортом громадянина СРСР і ніде не реєструвався.

Таким чином заявник фактично в період з 01 серпня 1991 року і по теперішній час постійно проживав в АДРЕСА_2 але не був прописаний/зареєстрований по адресі свого постійного місця проживання, тому заявник звернувся до суду про встановлення факту його проживання на території України в період з 01 серпня 1991 року і по теперішній час, який необхідний йому для отримання паспорта громадянина України.

    Факт проживання заявника в АДРЕСА_4 в період з 01 серпня 1991 року і по теперішній час, крім показань свідків, також підтверджується документально: записами в трудовій книжці заявника НОМЕР_1, виданою 01.09.1991 року колгоспом ім. Чкалова АДРЕСА_4 про те, що він у вказаний період періодично працював в колгоспі; довідкою Наумівської сільради №517 від 03.08.2010 року про проживання заявника в АДРЕСА_4 без реєстрації та з паспортом радянського зразка.      

Враховуючи вказане, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскільки заявник при зверненні з заявою до суду, сплатив на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення, та державне мито, то ці витрати слід залишити за ним.

    Керуючись ст.ст. 81, 88, 208-209, 212-215, 218, 235, 271-275 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

    Заяву задовольнити.

    Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець АДРЕСА_5, проживає в АДРЕСА_4 з 01 серпня 1991 року в тому числі і станом на 13 листопада 1991 року по теперішній час.  

    Витрати, сплачені заявником при зверненні з заявою до суду на інформаційно-технічне забезпечення та державне мито - залишити за ним.

    Копію рішення направити сторонам для відома.

    На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана  апеляційна скарга, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                                                 

Суддя :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація