Справа 2 «a»-12/07

ПОСТАНОВА

Іменем України

3 квітня 2007 року Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді   Войнаревича М.Г.

при секретарі             Бабій Р.В.

за участю  представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Поник Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теплик адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Теплицької райдержадміністрації про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги інваліду війни, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управлінню! праці та соціального захисту населення Теплицької райдержадміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги інваліду війни. В позові вказує, що він є інвалідом війни 2 групи і відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком, але всупереч ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч. 2 ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, грошову допомога у 2004 році виплачено в сумі 160 грн., в 2005 році в сумі - 330 грн., в 2006 році в сумі - 330 грн., відповідно до Законів України « Про державний бюджет України на 2005 рік», «Про державний бюджет України на 2006 рік». Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суми виплат мали б складати: у

2004 році - 739,60 грн., у 2005 році - 2656 грн., у 2006 році - 2872 грн. і враховуючи частково

виплачені суми, недоплата склала всього - 5447,60 грн., просить стягнути з відповідача

вказану суму недоплаченої разової щорічної допомоги за 2004-2006 роки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 змінила заявлені позовні вимоги, зменшивши розмір позовних вимог, відмовившись від виплати разової щорічної грошової допомоги за 2006 рік в сумі 2542 грн., просить суд стягнути з відповідача на його користь 2905 грн. 60 коп. невиплаченої разової щорічної грошової допомоги.

Представник відповідача Поник Л.М., яка діє за дорученням, позов визнала погоджується на виплату управлінням праці та соціального захисту населення разової щорічної грошової допомоги за 2004-2005 роки в сумі 2905 грн. 60 коп..

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серія II № НОМЕР_1, яке видане Теплицьким районним відділом соціального забезпечення і отримував щорічну разову допомогу в 2004 році в сумі - 160 грн., в

2005 -2006 роках по 300 грн., що підтверджується довідкою виданою управлінням праці та

соціального захисту населення Теплицької райдержадміністрації № 111 від 21 березня 2007

року.

Відповідно до ст. 13 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком.

Розмір мінімальних пенсій за віком становив, відповідно: у 2004 році - 92 грн.45 коп., у 2005 році - 332 грн., у 2006 році - 359 грн.. Таким чином позивачу підлягало до виплати у

2004 році 739,60 грн., у 2005 році -2656 грн., всього 2905,60 грн., враховуючи проведену виплату  у 2004 в сумі - 160 грн., в 2005 році в сумі - 330 грн..

Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2004 року від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статтей 44, 47, 78, 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та Конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 44 Закону України « Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи -195 грн., інвалідам війни 2 групи -160 грн., інвалідам війни 3 групи -130 грн., учасникам бойових дій - 120 грн., особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 195 грн., членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами - 65 грн.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин позов підлягає задоволенню і з відповідача необхідно стягнути на користь позивача недоплачену частину разової щорічної грошової допомоги за 2004-2005 роки в сумі 2905,60 грн..

Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, тому згідно зі ст. 94 КАС України слід компенсувати дані витрати за рахунок державного бюджету України.

На підставі викладеного, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст. 70, 71, 94, 158, 161-164, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1невиплачену частину щорічної разової грошової допомоги за 2004 - 2005 роки в сумі 2905,60 (дві тисячі дев»ятсот п»ять ) грн. 60 коп..

Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Теплицький районний суд шляхом подачі, в 10-денний строк з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч.5 КАС України.