Справа №2-133

2007р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

06.03.2007р.                                                                                                            м. Снятии

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючий-суддя   - Потятинник Ю.Р.,

секретар-                   Симотюк І.М.,

представники - ОСОБА_5 ОСОБА_6., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1до Троїцької сільської Ради про зобов'язання не чинити перешкод в здійсненні права власності ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, який мотивує тим, що 28.03.2001р. згідно акту прийому-передачі майнових прав і боргових зобов'язань спілка селян „Прикарпаття" передала ВАТ" Хліб Покуття" в рахунок покриття боргових зобов'язань майно і, зокрема, навіс на сіно вартістю 10000грн., тобто власником навісу стало ВАГ'Хліб Покуття" . Того ж року було створено СП „Житниця" засновниками якого стало ВАГ'Хліб Покуття" і позивач, який згідно укладених договорів щорічно надавав кошти для поповнення статутного фонду СП „Житниця" та для проведення польових робіт. Кошти надавались ним особисто ВАТ "Хліб Покуття", а йому на руки видавались квитанції, згідно яких в період з 2001-2004 pp. позивачем було внесено в касу 90 579 грн.ЗО коп. 16.02.2003р. за накладною № 8 йому було передано ВАГ'Хліб Покуття" у власність в рахунок повернення частки особисто витрачених коштів навіс на сіно вартістю 3000 грн. В жовтні 2006р. хотів розпорядитись належним йому навісом . Однак, відповідач та депутати сільської Ради не дозволили це зробити , мотивуючи тим, що позивач не має права на навіс , не має належних документів на нього , а ті документи які має є сфальсифікованими, тобто чинять перешкоди у здійсненні права власності. Тому .просить зобов'язати відповідача не чинити йому перешкод в здійсненні права власності на навіс , зокрема права розпоряджатись ним на власний розсуд. ,

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю. Пояснив, що згідно накладної № 8 від 16.02.2003р. позивач є законним власником спірного навісу. В жовтні 2006р. позивач мав намір розібрати спірний навіс . Однак, зібрались жителі села Троїця і мотивуючи тим ,що навіс належить пайовикам колишньої с/с „Прикарпаття" не дали робітникам розібрати навіс. Коли позивач звернувся до сільської Ради, то голова сільської Ради зібрав депутатів та членів комісії по розпаюванню майна колишньої спілки селян і не дозволили позивачу розпоряджатись навісом. Тому, просить зобов'язати відповідача не чинити перешкод у здійсненні позивачем права власності на навіс, зокрема у здійсненні права розпоряджатись ним на власний розсуд. ВАГ'Хліб Покуття" ліквідоване в 2005р.

Представник відповідача проти позову заперечив . Пояснив, що сільська Рада не приймала будь-яких рішень щодо спірного навісу , а тому не чинила перешкод в здійсненні права власності. Спірні відносини виникли між позивачем і комісією по розпаюванню колишньої спілки селян голова якої перебуває закордоном , а тому голова сільської Ради .після того як громадяни села не дозволили розібрати навіс, зібрав членів комісії та депутатів ,які заборонили позивачу розбирати спірний навіс . Пояснив, що також заперечує проти розібрання навісу позивачем , оскільки він не має належних документів на право власності ,а наявна накладна та акт прийому-передачі сфальсифіковані. Крім того , вартість навісу згідно акту передачі становила 10000 грн., а не 3000 грн. як вказано в накладній № 8. Спілка селян ліквідована в 2001 р.

Суд , вислухавши сторони .аналізуючи обставини встановлені під час судового розгляду та дослідивши зібрані докази, а саме : акт приймання-передачі майнових прав і боргових зобов'язань від 28.03.2001р. згідно якого спірний навіс який належав с/с „Прикарпаття" передано ВАТ „Хліб Покуття";

-2-

договір про співпрацю між ВАТ „Хліб Покуия" та позивачем згідно якого позивач зобов'язується надавати кошти для поповнення статутного фонду СП ТзОВ „Житниця" та проведення польових робіт; накладна № 8 від 16.02.2003р. про передачу піднавісу на сіно позивачу в рахунок повернення частки кредитування ; квитанції про внесення позивачем коштів в касу ВАТ „Хліб Покуття"; вважає що позов підставний і підлягає до задоволення з таких мотивів.

Як встановлено в судовому засіданні позивач на підставі вищевказаної накладної є власником спірного навісу на сіно ,який був переданий йому попереднім власником ВАТ „Хліб Покуня" в рахунок повернення частки кредитування. Після того, як в жовтні 2006р. жителі села перешкодили позивачу розпорядитись навісом , головою сільської" Ради -представником відповідача було зібрано в приміщенні сільської Ради збори з числа окремих членів комісії по розпаюванню колишньої с/с „Прикарпаття" та депутатів , де було заборонено позивачу розпоряджатись належним йому на праві власності майном, що мотивувалось належністю навісу пайовикам та фальсифікацією позивачем документів про право на навіс. Показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4. підтверджено факт проведення зборів у сільській Раді під керівництвом голови сільської Ради -представника відповідача ,де вирішувалось питання правомірності навісу позивачу та було заборонено останньому розпоряджатись навісом. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили правомірність передачі навісу позивачу та дійсність накладної № 6 від 16.02.2003р. і акту передачі від 28.03.2001р., пояснили, що все майно с/с „Прикарпаия" на даний час розпайоване, а тому комісія по розпаюванню фактично припинила свою діяльність.

Таким чином , беручи до уваги , що в судовому засіданні не здобуто будь-яких доказів фальсифікації документів про право на навіс чи незаконного заволодіння ним позивачем , суд вважає, що позивач є правомірним власником навісу , а тому діями відповідача щодо зібрання зборів в приміщенні сільської Ради для вирішення питання правомірності розпорядження позивачем навісом та заборони розпоряджатись ним перевищено компетенцію відповідача та порушено право власності позивача , яке повинно бути поновлено шляхом зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкод у здійсненні права власності і зокрема права розпорядження навісом.

На підставі викладеного та ст. 16 ч,2 п.З , 316, 317, 319 ч.1,2,3 , 321 ч. 1,2,391 ЦК України, керуючись ст. 213-215 ЦПК України,-

РІШИВ:

Позов задоволити . Зобов'язати Троїцьку сільську Раду Снятинського району не чинити перешкод ОСОБА_1у здійсненні права власності на навіс на сіно і, зокрема, права розпоряджатись навісом на власний розсуд.

Стягнути з відповідача в користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. сплаченого судового збору та 8 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення , з подальшим поданням апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження через Снятинський райсуд. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження