ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "09" вересня 2010 р.                                                          Справа №  10/50-10

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Вечірка І.О

суддів:                                                                        Зарудяної Л.О.

                                                                                    Ляхевич А.А.

при секретарі                                                             Зарицькому М.А. ,

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Афанасьєвої О.А. - представника за довіреністю

                          від  21.07.2010р. (приймала участь в судовому засіданні 07.09.2010р.),

від боржника: не з'явився,

від Вінницького обласного сектору з питань банкрутства: не з'явився,  

за участю арбітражного керуючого Глєбова В.Ф.

(приймав участь в судовому засіданні 07.09.2010р.),

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України  у м.Жмеринці  Вінницької області

на постанову Господарського суду Вінницької області

від "11" травня 2010 р.  у справі № 10/50-10 (суддя Даценко М.В.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України  у м.Жмеринці Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринська хутрова фабрика", м.Жмеринка Вінницької області  

про визнання банкрутом,

з оголошеною  в судовому засіданні  07.09.2010р. перервою до 09.09.2010р. відповідно до ст.ст.77, 99 ГПК України,  

 ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Вінницької області від 11.05.2010р. у справі №10/50-10  боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринська хутрова фабрика" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на шість місяців. Цією ж постановою ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лещенка Анатолія Михайловича.

Не погоджуючись з прийнятою  судом  першої інстанції постановою, ініціюючий кредитор -  УПФУ у  м.Жмеринці  Вінницької області звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову місцевого господарського суду від 11.05.2010р.  в частині призначення ліквідатором банкрута - ТОВ "Жмеринська хутрова фабрика" арбітражного  керуючого        Лещенка А.М.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:

- господарський суд в порушення норм матеріального права, а саме приписів ч.2 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  не погодив з ініціюючим справу кредитором  питання щодо призначення  ліквідатором банкрута Управління Пенсійного фонду України  у м.Жмеринці  Вінницької області;  

- поза увагою місцевого господарського суду залишилось клопотання заявника про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Глєбова В.Ф.;

- суд першої інстанції  не врахував думку представника скаржника про те, що арбітражний керуючий Лещенко А.М. неналежним чином здійснює свою діяльність по іншим справам, затягуючи процес ліквідації, зокрема, на 5-6 років;

- заява арбітражного керуючого Глєбова В.Ф. надійшла до господарського суду раніше ніж заява арбітражного керуючого Лещенка А.М.;  

- Управління Пенсійного фонду України  у м.Жмеринці  Вінницької області є єдиним кредитором, якому належить право вибору кандидатури ліквідатора банкрута.  

В судовому засіданні 07.09.2010р. представник ініціюючого кредитора підтримала доводи апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважає, що постанова господарського суду від 11.05.2010р. прийнята з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим  підлягає скасуванню в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лещенка А.М.

Арбітражний керуючий Глєбов В.Ф. в судовому засіданні 07.09.2010р. підтримав доводи апеляційної скарги та  надав пояснення з приводу обставин справи.

Вінницький обласний сектор з питань банкрутства у відзиві на апеляційну скаргу вказав, зокрема, на те, що з матеріалів справи вбачається, що ініціюючим кредитором не було надано згоди на призначення ліквідатором банкрута Управління Пенсійного фонду України  у м.Жмеринці  Вінницької області. Також, як зазначає Вінницький обласний сектор з питань банкрутства, ініціюючим кредитором не було подано пропозицій щодо призначення ліквідатором банкрута певної кандидатури арбітражного керуючого. З урахуванням наведених обставин та  вимог ч.4.ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд ухвалою від 19.04.2010р. зобов'язав Вінницький обласний сектор з питань банкрутства протягом семи днів від дати винесення ухвали від 19.04.2010р. забезпечити участь  ліквідатора у справі про банкрутство. На виконання вказаної ухвали, відповідно до вимог п.7 Порядку розгляду та подання пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих, затвердженого наказам Міністерства економіки України від 21.11.2008р. №715,  господарському суду було запропоновано призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого          Лещенка А.М. Враховуючи вимоги ст.52  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також пропозицію Вінницького обласного сектору з питань банкрутства щодо призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лещенка А.М., відсутні підстави для скасування постанови   господарського  суду від 11.05.2010р.

Арбітражний керуючий - ліквідатор банкрута Лещенко А.М. в запереченнях на апеляційну скаргу (а.с.131-133, т.1) вказав, зокрема, що у відповідності до приписів ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" його було призначено ліквідатором банкрута. Згідно зі ст.25 вище згаданого Закону арбітражним керуючим - ліквідатором банкрута  з метою здійснення аналізу фінансового стану боржника було направлено запити до Жмеринського ВРЕВ, інспекції Держтехнагляду, Жмеринського структурного підрозділу БТІ, Жмеринського відділу земельних ресурсів. Під час здійснення повноважень ліквідатора банкрута арбітражним керуючим Лещенком А.М. було  встановлено, що підприємство-банкрут володіє  майновими активами, які за договорами іпотеки знаходяться в заставі ПАТ "Перший Інвестиційний банк". В зв'язку з чим, арбітражним керуючим - ліквідатором банкрута Лещенком А.М.  було подано до господарського суду клопотання про перехід до загальної процедури ліквідації. На виконання приписів ч.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором письмово повідомлено всіх відомих йому кредиторів про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом. Внаслідок  чого, на адресу арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута надійшли письмові заяви кредиторів з майновими вимогами до боржника.  На думку арбітражного керуючого Лещенка А.М.,  призначення нового  ліквідатора банкрута лише затягне провадження у справі про банкрутство.

Арбітражний керуючий - ліквідатор банкрута Лещенко А.М.  06.09.2010р. на адресу  апеляційного господарського суду  надіслав телеграму (вх.№377 від 06.09.2010р.), в якій просив розгляд справи відкласти, в зв'язку з неможливістю бути присутнім в засіданні суду за станом здоров'я.    

Колегією суддів розглянуто дане клопотання та відхилено з огляду на те, що арбітражним керуючим - ліквідатором банкрута Лещенком А.М. не подано доказів в обґрунтування заявленого ним клопотання. Також, судовою колегією враховуються наведені у ст.101 ГПК України приписи про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, зважаючи на які, нез'явлення в судове засідання представника сторони, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені  у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.106 ГПК України).  

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення  учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм  процесуального та матеріального права при прийнятті  оскарженої постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи,  19.04.2010р. за заявою Управління Пенсійного фонду України  у м.Жмеринці  Вінницької області на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі №10/50-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринська хутрова фабрика" (а.с.1-2, т.1).

Постановою Господарського суду Вінницької області від 11.05.2010р. у справі №10/50-10 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринська хутрова фабрика" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М. (а.с.96-97, т.1). В своїй постанові суд першої інстанції вказав на те, що в зв'язку з існуванням боргу ТОВ  "Жмеринська хутрова фабрика"  перед УПФУ у м.Жмеринці по сплаті страхових внесків, скаржник  неодноразово звертався до суду з позовними заявами про стягнення з боржника відповідних сум боргу. Внаслідок чого, Господарським судом Вінницької області та Вінницьким окружним адміністративним судом були видані накази та  виконавчі листи. В подальшому виконавчі листи та вимоги про сплату боргу на загальну суму 172415,43грн. були передані до ВДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції, але в зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку та майна у боржника, виконавчі листи повертались на адресу заявника. Крім того, як зазначає місцевий господарський суд, божник  не здійснює нарахування заробітної плати, що свідчить про відсутність підприємницької діяльності ТОВ "Жмеринська хутрова фабрика". В зв'язку з тим, що заявником не було надано згоду на призначення його ліквідатором банкрута та не надано клопотання  щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора) банкрута, суд першої інстанції з урахуванням пропозиції Вінницького обласного сектору з питань банкрутства ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Лещенка Анатолія Михайловича.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості постанови місцевого господарського суду від 11.05.2010р. в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лещенка Анатолія Михайловича, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити питання про наявність підстав визнання боржника банкрутом у відповідності до приписів ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".  

В першому  судовому засідання після порушення справи про банкрутство господарський суд має остаточно з'ясувати наявність підстав для порушення справи про банкрутство, а також встановити факт неможливості задоволення вимог кредиторів інакше  ніж із застосуванням ліквідаційної процедури.  

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі - Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами ч.3 ст.6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів)  до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.  

Стаття 52 Закону - "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає, зокрема, інші особливості порушення справи про банкрутство, про які також йде мова в ч. 3 ст. 6 Закону.

Згідно з ч.1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Таким чином, частина 3 ст. 6 Закону є загальною, а ст. 52 передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Матеріали справи свідчать, що 16.04.2010р. ініціюючий кредитор звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника (а.с.3-4, т.1). В обґрунтування заяви УПФУ  у м.Жмеринці Вінницької області вказало, що ТОВ "Жмеринська хутрова фабрика" має заборгованість перед заявником по сплаті страхових внесків, у боржника відсутні кошти на рахунку  та майно, боржник  не здійснює нарахування заробітної плати, що дає підстави вважати про відсутність його підприємницької діяльності.

В підтвердження вимог про визнання боржника банкрутом заявником подано до суду наступні документи: копію заяви про взяття на облік в УПФУ у м.Жмеринці Вінницької області; копії рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) страхувальникам страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду; копії рішень про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків; копію свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію)  суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ "Жмеринська хутрова фабрика"; копію довідки Вінницького обласного управління статистики; картки особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників; копії повідомлень про вручення поштового відправлення; копії  виконавчих листів; копії розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, що підлягають сплаті; копію акту звірки взаємних розрахунків; довідку УПФУ у м.Жмеринці Вінницької області; копії постанов про повернення виконавчих документів стягувачеві (а.с.5-39, т.1).  

Із змісту ст.52 Закону вбачається, що відсутність юридичної особи за її місцезнаходження та ненадання боржником протягом року до органів державної податкової  служби згідно із законодавством  податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності є самостійними підставами для порушення  справи про банкрутство. Тобто, наявність  однієї з цих обставин є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ст.52 Закону.

Крім зазначених обставин,  норма ч.1 ст.52 Закону передбачає можливість порушення справи про банкрутство відсутнього боржника за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Таким чином, для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника кредитор має подати до суду докази наявності ряду ознак, які свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Ініціюючий справу кредитор - Управління Пенсійного фонду України у м.Жмеринці Вінницької області, звертаючись до господарського суду, посилався на наявність такої ознаки як не здійснення нарахувань заробітної плати боржником. Інших ознак кредитором в заяві не наведено та відповідні докази не подано.  

Згідно з Державним класифікатором України, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004р., підприємницька діяльність - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями)  з метою досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом у відповідності до вимог ст.52 Закону, господарським судом не було встановлено наявність або відсутність підприємницької діяльності боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство. В своїй постанові господарський суд помилково пов'язував відсутність підприємницької діяльності боржника  лише із  нездійсненням нарахувань заробітної плати ТОВ "Жмеринська хутрова фабрика".  

Крім цього необхідно зазначити наступне.

При дослідженні питання про наявність підстав для визнання боржника банкрутом господарський суд в комплексі має з'ясувати наявність ознак неплатоспроможності боржника. Для цього необхідно встановити факт наявності керівних органів юридичної особи, визначити місцезнаходження боржника, встановити  наявність  у нього майнових активів та інші обставини, які свідчать про можливість  визнання боржника банкрутом.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України та до положень пункту 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Проте, установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринська хутрова фабрика" в матеріалах справи відсутні, відповідно, вони не досліджувались судом першої інстанції  з метою з'ясування питання про те, який орган або особа уповноважений виступати від , ТОВ "Жмеринська хутрова фабрика", яка  його юридична адреса, а відтак, і місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до листа Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області (№3888/10/15-112 від 07.05.2010р.), адресованого начальнику УПФУ у м.Жмеринці Вінницької області (а.с.52, т.1), ТОВ "Жмеринська хутрова фабрика" останній раз відзвітувало до податкового органу з показниками фінансово-господарської діяльності 16.04.2010р., тобто за три дні до порушення провадження у справі про банкрутство.   

Відповідно до  Запису 1 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у графі "місцезнаходження" існує запис про перебування юридичної особи боржника за адресою: " 23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Магістральна, б.67", у графу "статус відомостей про юридичну особу" внесено запис: "підтверджено" (а.с.56, т.1).

При вирішенні питання про визнання боржника банкрутом господарський суд не дослідив питання про наявність майнових  активів (нерухомого та рухомого майна) підприємства.

В матеріалах справи містяться постанови відділу Державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві - УПФУ у м.Жмеринці Вінницької області (а.с.59-60, т.1), з яких вбачається, що стягнення провести не можливо в зв'язку з тим, що все майно знаходиться під заставою банку. Проте, будь-які відомості про вказане майно в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В матеріалах справи відсутні достатні докази, які свідчать про наявність підстав для визнання боржника банкрутом.

Слід вказати, що           обставини законності (незаконності) порушення провадження у справі про банкрутство з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону, можуть бути оцінені господарським  судом при прийнятті першого судового акта в процедурі банкрутства, яким, зазвичай, є постанова про визнання боржника банкрутом.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури  за своєю правовою природою є судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14).

За наведених обставин,  апеляційний господарський суд вважає, що  постанова  від 11.05.2010р. у справі №10/50-10 не відповідає вказаним критеріям, а тому має бути скасована.  

Скасування постанови про визнання боржника банкрутом тягне за собою припинення повноважень призначеного цією постановою ліквідатора банкрута.

За викладених обставин, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Жмеринці Вінницької області необхідно задовольнити частково.  

Постанова Господарського  суду Вінницької області  від 11.05.2010р. підлягає скасуванню, а справа №10/50-10 має бути передана на розгляд місцевого господарського суду.  

Розглядаючи в подальшому  справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринська хутрова фабрика",  господарський суд має надати оцінку як обставинам, пов'язаним з порушенням справи про банкрутство, так і  визнанням    ТОВ "Жмеринська хутрова фабрика" банкрутом.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Жмеринці Вінницької області   задовольнити частково.      

2.  Постанову  Господарського  суду Вінницької  області від 11 травня 2010р. у справі № 10/50-10  скасувати.

3. Справу № 10/50-10 передати на розгляд  до  Господарського  суду Вінницької  області.

 Головуючий - суддя:                                                              Вечірко І.О

 судді::

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

Віддрук. 7 прим.:

-------------------------

1 - до справи;

2 - скаржнику;

3 - боржнику;

4 - арбітражному керуючому - ліквідатору ТОВ   "Жмеринська хутрова фабрика"

    Лещенку А.М. (21050, м.Вінниця, вул.Червонохрестівська, 4, кв.3);

5 -  Вінницькому обласному сектору з питань банкрутства

     (21036, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 7, к.730);

6 - арбітражному керуючому Глєбову В.Ф.

    (Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Лука - Мелешківська, вул.Вінницька, 26);

7 - наряд.