ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2006 р. | № 20/131 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. –головуючого, |
Подоляк О.А. |
Черкащенка М.М. |
розглянувши у відкритому засіданні матеріали |
касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю “Винодел Молдови Компані”, м. Київ |
на | постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 |
у справі | господарського суду міста Києва № 20/131 |
за позовом | Приватного підприємства “Баядера”, м. Горлівка, Донецької області |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Винодел Молдови Компані” |
про | стягнення 28 501 грн. 93 коп. |
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явилися;
від відповідача –Місюна Р.М.
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство “Баядера” 26.12.2005 звернулися до суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Винодел Молдови Компані” 20 272 грн. 83 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 339 грн. 70 коп. пені, 352 грн. 55 коп. суми річних, 6 081 грн. 85 коп. штрафу, всього 28 501 грн. 93 коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2006 (суддя Палій В.В.) позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто 20 272 грн. 83 коп. основного боргу, 1 339 грн. 70 коп. пені, 6 081 грн. 85 коп. штрафу, 352 грн. 55 коп. –5% річних.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 (судді: Губенко Н.М. –головуючий, Барицька Т.Л., Ропій Л.М.) рішення змінено та стягнуто 20 272 грн. 83 коп. основного боргу, 979 грн. 50 коп. пені, 257 грн. 76 коп. річних, 6 081 грн. 85 коп. штрафу, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю “Винодел Молдови Компані” звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просили рішення та постанову скасувати, направивши справу на новий розгляд, покликаючись на те, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, тому суд задовольняючи вимоги про стягнення пені повинен був відмовити у стягненні штрафу. Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено стягнення 3% річних, тому вимога про стягнення 5% річних не відповідає закону та не підлягає задоволенню.
Заслухавши представника відповідача, та проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі, у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи постанову про зміну рішення місцевого суду та часткове задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що Приватним підприємством “Баядера” (постачальник) за договором № 719 від 18.08.2005 поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Винодел Молдови Компані” (покупець) алкогольну продукцію та товари народного споживання на суму 25 055 грн. 75 коп., проте покупцем сплачено тільки – 4 782 грн. 92 коп., тому борг становить –20 272 грн. 83 коп.
Зважаючи на приписи статті 526 Цивільного кодексу України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору та пункт 1.1 договору щодо обов’язку покупця оплатити поставлений товар, суди обох інстанцій правильно дійшли висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата товару здійснюється протягом 21 календарного дня з дати поставки.
Відповідно до приписів статті 231 Господарського кодексу України та пункту 7.2.1 договору, якими встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, тому суди обох інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про стягнення пені.
Пунктом 7.2.2 договору передбачено стягнення штрафу у розмірі 30% від суми поставки, якщо прострочена заборгованість не буде погашена протягом 15 днів з дня її виникнення, тому суди правильно дійшли висновку про задоволення вимог про стягнення штрафу.
Пунктом 7.2.1 договору встановлено стягнення 5% річних від суми заборгованості, тому відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому суди правильно дійшли висновку, що річні підлягають стягненню за приписами договору.
Суд апеляційної інстанції також правильно уточнив розмір стягнення пені та річних, зважаючи на терміни поставки та оплати поставленої продукції, змінивши в цій частині рішення.
Судами також правильно зазначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України), тобто це відповідальність за різні порушення, тому і штраф і пеня підлягають стягненню.
При ухваленні постанови, судом апеляційної інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи на основі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наявних у матеріалах справи доказах. Правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 у справі господарського суду міста Києва № 20/131 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Винодел Молдови Компані” –без задоволення.
Головуючий суддя | В.Я. Карабань |
Суддя | О.А. Подоляк |
Суддя | М.М. Черкащенко |