ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

від позивача –Пасічник О.І.;

від відповідача –не з’явилися.

УСТАНОВИВ:

Комунальний лікувально-профілактичний заклад “Чернігівська обласна дитяча лікарня” 01.02.2006 звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з Відкритого акціонерного товариства  “ПМК-210” 15 795 грн.         36 коп. заборгованості за використану воду під час проведення капітального ремонту головного корпусу лікарні.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.02.2006 (суддя Пашкіна С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 (судді: Григорович О.М. –головуючий, Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто 15 795 грн. 36 коп.

Не погоджуючись з ухваленими судовими актами, Відкрите акціонерне товариство “ПМК-210” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило рішення та постанову скасувати, направивши справу на новий розгляд, покликаючись на те, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права через неповно з’ясовані обставини справи. Зокрема, не досліджено фактичне користування водою заявником та входження вартості води у кошторис, а також за яким саме лічильником повинно бути сплачено 50% вартості води.

Заслухавши представника позивача, та проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі, у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, господарські суди першої та другої інстанції виходили з того, що за угодою від 01.08.2004 Відкритим акціонерним товариством “ПМК-210” (відповідач) не оплачено користування водою для ремонтних потреб, яка поступала до Комунального лікувально-профілактичного закладу “Чернігівська обласна дитяча лікарня” (позивач) за договором про подачу води з комунального водопроводу за № 6051 від 01.07.2002, укладеного позивачем з Комунальним підприємством “Чернігівводоканал”.

Судами встановлено, що ремонт в головному корпусі лікарні проводився з 01.08.2004 по 30.11.2004 і згідно пункту 2 угоди відповідач повинен оплатити 50% використаної холодної води головним корпусом лікарні відповідно лічильника, а згідно лічильника № 1237.01 вартість 50% використаної види становить –15 795 грн. 39 коп.

Позивач 29.11.2004 виставив відповідачу рахунок № 98 до сплати, який згідно пункту 4 угоди повинен бути оплаченим протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку, який отримано відповідачем 01.12.2004.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

При цьому, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що акти-рахунки не свідчать про надання послуг з водопостачання відповідачу саме Комунальним підприємством “Чернігівволдоканал”, оскільки в зазначених актах рахунках вказаний інший водолічильник ніж у листі № 430 від 19.07.2004

Доводи відповідачів також не спростовують викладених вище висновків.

Тому судами обох інстанцій правильно встановлено що вимоги позивача підлягають задоволенню.

При ухваленні рішень, судами правильно встановлені фактичні обставини справи на основі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наявних у матеріалах справи доказах. Правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 у справі господарського суду Чернігівської області № 10/61 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  “ПМК-210” –без задоволення.