АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 –230 /2010 р. Головуючий у суді І інстанції Яковлєва С.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Суддя ІІ інстанції Деревінський С.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року. м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Деревінський С.М.,
за участю секретаря Абрамової А.А.,
прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області Кій А.О.,
особи, відносно якої порушена адміністративна справа ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда клопотання Знам’янського міжрайонного прокурора про поновлення строку внесення протесту на постанову судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.05.2010 року і протест прокурора на згадану постанову якою відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працює, мешкає АДРЕСА_1,
провадження в адміністративній справі за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Відносно міліціонера водія Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВА № 108490, згідно якого він, 2.04.2010 року о 14 год. 55 хв. по вул. Фрунзе м. Знам’янка керував автомобілем «ВАЗ-212302» реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху ОСОБА_3 відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Закриваючи провадження в адміністративній справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, суддя районного суду виходив з того, що згідно висновку медичного огляду № 77 від 2.04.2010 року станом на 16 год. 30 хв. у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп’яніння, не виявлено.
У протесті прокурор, просить поновити строк на оскарження постанови судді районного суду як такий, що пропущений з поважних причин. Постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 скасувати як незаконну, а провадження закрити на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Свої доводи прокурор мотивує тим, що суддею відносно водія Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 розглядався матеріал про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою: «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння», а прийнято рішення про закриття провадження по справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за кваліфікуючою ознакою: «керування транспортним засобом особами в стані алкогольного сп'яніння».
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_3 був запах алкоголю з ротової порожнини, що згідно п. 1.3 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 9.09.2009 року № 400/666) є однією із ознак стану алкогольного сп'яніння. Факт наявності у водія ознак стану алкогольного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду зафіксовано у присутності двох свідків.
Разом з тим перевіркою справи встановлено, що в описі матеріалів відсутній висновок медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння № 77 від 2.04.2010 року. Даний висновок на думку прокурора підтверджує відсутність у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп'яніння станом на 16 год. 30 хв. 2.04.2010 року в той час, як згідно протоколу про адміністративне правопорушення факт керування ним транспортним засобом з ознаками
алкогольного сп'яніння мав місце о 14 год. 55 хв.
Таким чином, суддею не досліджувалося питання про відмову ОСОБА_3 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння.
Строк внесення протесту на постанову судді пропущений з поважних причин, оскільки про зазначені в протесті порушення стало відомо після звернення начальника УМВС України в Кіровоградській області, яке надійшло до Знам'янської міжрайонної прокуратури 3.08.2010 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зваживши доводи клопотання прокурора щодо поновлення строку опротестування постанови судді районного суду вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки строк внесення протесту на постанову судді пропущено прокурором з поважних причин.
Заслухавши прокурора, який підтримав доводи протесту, ОСОБА_3, який щодо розгляду протесту прокурора поклався на суд, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 перевіривши матеріали справи та надані докази, зваживши доводи протесту вважаю, що протест прокурора підлягає частковому задоволенню, а постанова судді районного суду відносно ОСОБА_3 від 28.05.2010 року скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП за наступних обставин.
У справі не дотримано вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що 2.04.2010 року відносно водія Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою: «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння» і за даною кваліфікуючою ознакою справа надійшла на розгляду суду (а.с.1).
Однак, за результатами розгляду справи суддею в порушення вимог ст. 280 КУпАП прийнято рішення про закриття провадження по справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення за кваліфікуючою ознакою: «керування транспортним засобом особами в стані алкогольного сп'яніння», тобто за тією ознакою, яку йому не поставлено у провину.
Таким чином, при розгляді справи суддя районного суду не дослідив і не дав оцінку обставинам і діям ОСОБА_3, які при розгляді справи підлягали дослідженню та оцінки на предмет доведеності винності у їх вчиненні.
Тому вважаю, що доводи протесту прокурора у цій частині обґрунтовані підлягають задоволенню, а постанова судді районного суду від 28.05.2010 року скасуванню з прийняттям нової постанови.
Разом з тим, не можливо погодитися з доводами протесту, що міліціонера водія Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 необхідно визнавати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою: «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння» і провадження у справі закрити на підставі ст. 38 КУпАП у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, виходячи з наступного.
Так, допитом ОСОБА_3, працівників Знам’янського МВ УМВС України в області свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та дослідженням зібраних по справі доказів в ході апеляційного розгляду достовірно встановлено, що:
2.04.2010 року о 8 год. міліціонер-водій ОСОБА_3, разом із оперативним черговим капітаном міліції ОСОБА_8, його помічником ОСОБА_9 і слідчо-оперативною групою, заступив у добовий наряд по Знам’янському МВ УМВС України в Кіровоградській області. Перед цим, начальник міськвідділу ОСОБА_10 і його заступник підполковник міліції ОСОБА_7 в приміщенні чергової частини особовому складу наряду провели інструктаж.
Як пояснили ОСОБА_7 і ОСОБА_8 під час інструктажу у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з ротової порожнини ) не було, сам ОСОБА_3 не заявляв, що за станом здоров’я не може заступити в добовий наряд. До того ж, відповідно до існуючого порядку, ОСОБА_3 в Знам’янській ЦРЛ пройшов медичний огляд і за станом здоров’я допущений до керування службовим автомобілем «ВАЗ-212302» реєстраційний номер НОМЕР_1 про, що в дорожньому листі № 21 за квітень 2010 року є підпис і штамп лікаря медичного закладу. Заступивши на чергування ОСОБА_3 разом з іншими членами наряду отримав табельну зброю.
Після проходження інструктажу, отримання табельної зброї члени наряду несли чергову службу і як пояснив ОСОБА_8, міліціонер-водій ОСОБА_3 за межі міськвідділу міліції не відлучався, закріплений за ним службовий автомобіль знаходився перед вікном черговий частини і постійно перебував у полі його зору.
У ІТТ Знам’янського МВ за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України утримався раніше неодноразово судимий ОСОБА_11, строк затримання якого закінчувався 2.04.2010 року. Для вирішення питання про обрання відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу взяття під варту, начальник міськвідділу міліції ОСОБА_10 видав накази №№ 198, 199 про конвоювання підозрюваного на службовому автомобілі «ВАЗ-212302» реєстраційний номер НОМЕР_1 до Знам’янської міжрайонної прокуратури і в місцевий суд. Цими ж наказами визначено склад конвою: начальник - ОСОБА_5, конвоїр слідчий ОСОБА_6 і водій - конвоїр ОСОБА_3
Отримавши в ІТТ міськвідділу міліції затриманого ОСОБА_11, конвой на зазначеному службовому автомобілі, під керуванням водія-конвоїра ОСОБА_3 направився в прокуратуру, де заступник міжрайонного прокурора ОСОБА_12 проводив допит підозрюваного. Під час допиту, ОСОБА_12 телефонувала голова місцевого суду і попереджала, що суддя, який має розглядати подання про обрання ОСОБА_11 запобіжного заходу, може піти в інше судове засідання і доведеться чекати, просила з’явитися в судове засідання у призначений час, оскільки ще й до того у п’ятницю в суді скорочений робочий день.
По закінченню допиту, запізнюючись по часу на судове засідання, конвой з підозрюваним направився в місцевий суд. При цьому згідно пояснень ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в ході конвоювання у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з ротової порожнини ) не було.
Коли конвой з підозрюваним на службовому автомобілі «ВАЗ-212302» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія - конвоїра ОСОБА_3 рухався по вул. Фрунзе м. Знам’янка, його зупинив інспектор ДПС прапорщик ОСОБА_13, біля якого знаходився інспектор по особовому складу УМВС України в області лейтенант міліції ОСОБА_14 і якщо б не було останнього, як пояснив ОСОБА_3 , він би транспортний засіб не зупинив.
Інспектор ДПС потребував від ОСОБА_3 документи, той відповів, що знаходиться у складі конвою і вийшов із автомобіля. При цьому ОСОБА_6 нагадав, що вони запізнюються в судове засідання і просив ОСОБА_3 скоріше вирішити всі питання.
Сталося так, що на вимогу інспектора ДПС автомобіль, яким здійснювалося конвоювання ОСОБА_11 зупинився біля будинку, де він мешкав. Побачивши це, ОСОБА_11 почав поводитися неадекватно, просив дозволу взяти з дому речі. У зв’язку з тим, що злочин у вчиненні якого підозрювався ОСОБА_11 для м. Знам’янка був резонансним, члени конвою, які залишилися в авто посилили нагляд за затриманим, щоб уникнути можливих провокацій з боку родичів потерпілої ( помста і таке інше), провокацій самого підозрюваного і його оточення .
Знаючи про те, що зупинено конвой, який супроводжує підозрюваного до місцевого суду, інспектор ДПС заявив, що ОСОБА_3 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю) і запропонував в медичному закладі пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння. Усвідомлюючи, що конвой має доставити підозрюваного ОСОБА_11 в місцевий суд для розгляду подання про обрання йому запобіжного заходу, водій - конвоїр ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду. При цьому під диктовку інспектора з особового складу ОСОБА_14 написав пояснення, таке ж пояснення написав і інспектору ДПС, який відносно нього склав протокол про адміністративне правопорушення.
Після цього, водій-конвоїр ОСОБА_3 у складі конвою, продовжуючи керування службовим автомобілем «ВАЗ-212302» реєстраційний номер НОМЕР_1 направився в місцевий суд. Підозрюваного доставили в зал судового засідання, а ОСОБА_3 на службовому авто прибув у міськвідділ міліції, де оперативному черговому ОСОБА_8 і начальнику міськвідділу ОСОБА_10 доповів, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення.
Рішенням начальника міськвідділу, ОСОБА_3 було відсторонено від чергування в добовому наряді, о 15 год. 30 хв. він здав зброю, а о 16 год. 30 хв. в Знам’янській ЦРЛ пройшов огляд, згідно результатам якого ознак алкогольного сп’яніння у нього не встановлено ( а.с.9).
Дослідивши вище викладені обставини і оцінюючи їх у сукупності, приходжу до переконливого висновку, що 2.04.2010 року під час керування службовим транспортним засобом міліціонер-водій ОСОБА_3 в період часу з 8 год. до 15 год. 05 хв. включно, у стані алкогольного сп’яніння не перебував і навіть не виявляв ознак алкогольного сп’яніння.
Даний висновок об’єктивно підтверджується: показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, згідно яких під час спілкування, ознак алкогольного сп’яніння (запах алкоголю із ротової порожнини) у ОСОБА_3 не було.
Показання цих свідків об’єктивно підтверджуються матеріалами справи : - дорожнім листом № 21 на квітень 2010 року, згідно якого ОСОБА_3 лікарем Знам’янської ЦРЛ за станом здоров’я допущений до керування службовим транспортним засобом; - висновком лікаря Знам’янської ЦРЛ № 77 від 2.04.2010 року, згідно якого станом на 16 год. 30 хв. 2.04.2010 року ознак алкогольного сп’яніння у ОСОБА_3 не виявлено; - висновком за матеріалами службового розслідування факту порушення транспортної дисципліни ОСОБА_3 від 20.04.2010 року, згідно якого встановлено лише факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.
Супротив вище викладеним і зібраним у справі доказам, які не викликають у суду жодного сумніву в їх об’єктивності, достовірності, належності і достатності в матеріалах адміністративної справи про ознаки алкогольного сп’яніння (запах алкоголю) у ОСОБА_3 є лише суб’єктивне, безпідставне твердження інспектора ДПС прапорщика міліції ОСОБА_13, яке викладене в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВА № 108490 від 2.04.2010 року зазначено ознаку алкогольного сп’яніння - запах алкоголю. Такої ознаки алкогольного сп’яніння немає в п. 1.3 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена наказом МВС України і зареєстрована Міністерством юстиції України 6.10.2009 року за №931/16947). Згідно п. 1.3 (а) даної Інструкції ознакою алкогольного сп’яніння є запах алкоголю із ротової порожнини, не просто запах алкоголю, який може бути на одягу, в салоні автомобіля і таке інше.
За таких обставин, у інспектора ДПС не було жодної підстави вимагати від міліціонера водія ОСОБА_3 проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, оскільки згідно протоколу ознак алкогольного сп’яніння, перелічених в п. 1.3 зазначеної Інструкції, не встановлено.
До того ж відповідно до вимог п. п. 1.6, 1.7 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ст. 266 КУпАП та п. 5.1 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (затверджена наказом МВС України і зареєстрована Міністерством юстиції України 24.04.2009 року за №374/16390) огляд водія з ознаками алкогольного сп’яніння є обов’язковим і проводиться працівником ДПС у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів «Контроль тверезості». Лише у разі відмови або незгоди з результатами огляду проведеного інспектором ДПС, огляд на стан сп’яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я. За наявності достатніх підстав уважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп’яніння, він підлягає відстороненню від керування транспортним засобом.
Вивченням матеріалів адміністративної справи встановлено, що інспектор ДПС вимоги ст. 266 КУпАП і відомчих нормативних актів грубо порушив, оскільки: не запропонував ОСОБА_3 пройти на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Контроль-тверезості»; до висновку про його перебування з ознаками алкогольного сп’яніння, дійшов на підставі лише візуальних, суб’єктивних спостережень, які не підтверджені встановленим порядком; будучи впевненим, що ОСОБА_3 керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння, а фактично у стані алкогольного сп’яніння, маючи при собі табельну зброю, у складі конвою, інспектор ДПС не відсторонив його від керування транспортним засобом.
Зазначені грубі порушення вимог ст. 266 КУпАП, а також відомчих нормативних актів, допущені в ході провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно водія-конвоїра ОСОБА_3, свідчать про його неповноту, неправильність, необ’єктивність, а також упередженість з боку інспектора ДПС ОСОБА_13, який і сам не був впевненим у своєму візуальному, суто суб’єктивному спостережені, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння.
Даний висновок підтверджується також тим, що долучивши до справи пояснення ОСОБА_3, де він визнає свою винуватість, інспектор ДПС навіть не спромігся з’ясувати причину його відмови від огляду на стан алкогольного сп’яніння у медичному закладі і відобразити це в поясненні.
До того ж відповідно до вимог ст. 266 КУпАП і п. 2.9. «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, інспектор ДПС забезпечує їх доставку до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом 2-х годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Із висновку Знам’янської ЦРЛ № 77 від 2.04.2010 року витікає, що з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення (15 год. 05 хв.), а також зазначеного в протоколі часу (14 год.55 хв. ) і до огляду ОСОБА_3 в закладі охорони здоров’я, не пройшло дві години.
Це свідчить про те, що вимоги ст. 266 КУпАП та п. 2.9 зазначеної Інструкції дотримано, а тому висновок Знам’янської ЦРЛ № 77 від 2.04.2010 року, що у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп’яніння не встановлено, немає жодної підстави піддавати сумніву.
Приймаючи до уваги вище викладене в сукупності приходжу до висновку, що зібраними у справі доказами, аналіз яким дано вище не доведено, що 2.04.2010 року о 14 год. 55 хв. по вул. Фрунзе м. Знам’янка ОСОБА_3 керував автомобілем «ВАЗ-212302» реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння, а тому доводи протесту з цього приводу вважаю безпідставними, такими, що не ґрунтуються на матеріалам справи.
Більше того, як достовірно встановлено судом, в автомобілі «ВАЗ-212302» реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував водій-конвоїр ОСОБА_3, знаходилися члени конвою, а також затриманий, неодноразово судимий ОСОБА_11, який підозрювався у вчиненні резонансного для м. Знам’янка особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
Знаючи зі слів ОСОБА_3, що він знаходиться у складі конвою і супроводжує затриманого, порушуючи вимоги п. п. 1.6, 2.12 «Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ», згідно яких для конвоювання однієї особи взятою під варту потрібно не менше 3 працівників, і що зупинка транспортного засобу під час конвоювання категорично заборонена, інспектор ДПС запропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння в медичній установі. При цьому інспектор ДПС наперед знав, що водій-конвоїр ОСОБА_3 відмовиться від такого огляду, оскільки: має конвоювати підозрюваного; не наважиться порушити наказ начальника міськвідділу міліції про конвоювання затриманого; не порушить вимоги зазначеної Інструкції і не залишить двох конвоїрів з підозрюваним.
До того ж інспектор ДПС усвідомлював, що відмова від огляду на стан алкогольного сп’яніння, дасть йому підставу скласти відносно міліціонера водія ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення, що ним і було зроблено.
Формально відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однак, ураховуючи вище викладене, а також те, що на вимогу інспектора ДПС автомобіль, яким здійснювалося конвоювання затриманого ОСОБА_11 зупинився біля будинку, де він мешкав. Побачивши це, ОСОБА_11 почав поводитися неадекватно, просив дозволу взяти з дому речі, члени конвою, які залишилися вдвох ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вимушені були посилити нагляд за затриманим, оскільки остерігалися провокацій з боку родичів потерпілої ( помста і таке інше), провокацій з боку самого підозрюваного і його оточення.
Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
За таких обставин вважаю, що в ситуації, яка склалася дії водія-конвоїра ОСОБА_3 з приводу відмови від огляду на стан алкогольного сп’яніння хоча формально і утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, однак були вчиненні у стані крайньої необхідності, оскільки в даному випадку були відвернуті більш тяжкі наслідки, які могли настати у зв’язку порушенням порядку конвоювання підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину ОСОБА_11, а також порушенням його конституційних прав, внаслідок не своєчасного розгляду подання про обрання запобіжного заходу взяття під варту.
Відповідно до вимог ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при вчиненні дій особою у стані крайньої необхідності.
З огляду на викладене вважаю, що протест прокурора підлягає частковому задоволенню, постанова судді районного суду скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження в адміністративній справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3, оскільки вчиненні у стані крайньої необхідності.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання Знам’янського міжрайонного прокурора, задовольнити, поновити строк внесення протесту на постанову судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.05.2010 року відносно ОСОБА_3
Постанову судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.05.2010 року відносно ОСОБА_3, скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по адміністративній справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_3, закрити у зв’язку з вчиненням у стані крайньої необхідності.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області С.М. Деревінський