Справа № 22ц-4556/2010 р.               Головуючий у 1 інстанції – Логвіна Т.В.

    Категорія - цивільна                                 Доповідач – Горобець Т.В.,

                                                          У Х В А Л А

                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 23 вересня 2010 року                                                                               місто  Чернігів

                        АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у  складі:

                                  головуючого – судді Хромець Н.С.,

                      суддів  – Горобець Т.В. Острянського В.І.

                      при  секретарі – Вареник О.М.

          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  у м. Чернігові   апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „ Габріель” на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Габріель” про зобов”язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

  Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду   м. Чернігова позов ОСОБА_1 було задоволено. Зобов”язано ТОВ „ Габріель” укласти з ОСОБА_1 письмовий договір найму житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1. Також стягнуто з відповідача  судові витрати.  

 В апеляційній скарзі на зазначене рішення ТОВ ”Габріель” просить це рішення скасувати та  ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводами апеляційної скарги є посилання на неповне з”ясування обставин у справі, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та на неправильне застосування норм матеріального  і процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що  суд не з”ясував та не встановив ту обставину, що квартира де проживає позивач належить до державного житлового фонду і перебуває у віданні Чернігівської міської ради, не зазначаючи при цьому, яким чином даний факт впливає на правильність судового рішення по суті.. Також в скарзі зазначається, що  судом  при ухваленні рішення не взято до уваги докази, які свідчать , що між сторонами фактично існують відносини найму житла, тобто, суд порушив ст. 58,59,214 ЦПК України. Апелянт вважає, що суд при ухваленні рішення не правильно застосував норми Цивільного кодексу України, зокрема, ст. 810 ЦК України, оскільки вважає , що ця норма матеріального права може бути застосована до правовідносин між  власником та наймачем, а відповідач є балансоутримувачем.( та уповноваженим наймодавцем державної квартири  Порушеною , на думку апелянта, є і ст.61 ЖК України, оскільки  не враховано, що за вказаною нормою матеріального права письмовий договір найму державного житла може бути укладений відповідно до Типового договору  найму, але  на даний час такий Типовий договір відсутній.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи апеляційної скарги  не ґрунтується на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, а посилання на ст.58,59,214 ЦПК України є необґрунтованим та недоречним.  Рішення суду першої інстанції позивач просить залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у встановленому порядку поселився та проживає у АДРЕСА_1. ТОВ „ Габріель”, відповідно до рішення Чернігівської міської ради, є виконавцем послуг з утримання житлового будинку , де проживає позивач. Судом також встановлено, що відповідач  у письмовій відповіді на звернення ОСОБА_1 відмовив останньому в укладенні письмового договору житлового найму.

Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи , обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи  позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що  спірні правовідносини регулюються ст. 61 ЖК України , відповідно до якої користування житловим приміщенням  у будинках державного та громадського житлового фонду здійснюється  відповідно до договору найму, який укладається у письмовій формі між наймодавцем та  житлово-експлуатаційною організацією ( а в разі її відсутності – відповідним підприємством, установою, організацією і громадянином). Такі ж положення містить і ст. 811 ЦК України. Отже, ухилення від укладення такого договору є порушенням прав квартиронаймача та є підставою для поновлення цього права в судовому порядку.

 Доводи апеляційної скарги відносно того, що спірні правовідносини не можуть регулюватись нормами ЦК України спростовуються ст.ст. 3 та 62 ЖК Української РСР, що узгоджується з положеннями ст. 810 ч.3 ЦК України. Крім того, апеляційний суд вважає, що  враховуючи, що  зміст прав та обов”язків, які випливають із найму житла, включає в себе і правовідносини по оплаті  житлово-комунальних послуг, до спірних правовідносин підлягають застосуванню і положення  Закону України „ Про житлово-комунальні послуги” .

Посилання відповідача на відсутність Типового договору найму жилого приміщення, без якого відсутня можливість укладення  такого договору з позивачем,  є надуманими, оскільки ст. 61 ЖК України не ставить   укладення договору  в залежність від  існуванням Типового договору найму.

Крім того, ст. 26  Закону України „ Про житлово-комунальні послуги”  визначено як порядок так і  процедура укладання договору про житлово-комунальні послуги,  чітко визначено зміст всіх необхідних умов цього договору.  Також, Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року затверджено Типовий договір про надання послуг з  утримання будинку , споруд і прибудинкової території, послуги за яким для квартиронаймача є основною і  невід”ємною складовою частиною договору найму жилого приміщення.

Виходячи з системного аналізу названих норм права, апеляційний суд  приходить до висновку, що  жодних реальних перешкод  для укладення з ОСОБА_1І договору найму житла  та житлово-комунальних послуг  у обсязі, на виконання  яких ТОВ „ Габріель” уповноважений, у відповідача не було. Отже, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 303  ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо буде встановлено, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та закон, що регулює ці правовідносини, встановив у обсязі, необхідному для вирішення спору всі обставини, дослідив та оцінив надані сторонами докази у відповідності до вимог ст. 57-59, ст.212 ЦПК України, ухваливши законне та обґрунтоване рішення, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України   апеляційний суд,

                                                          У Х В А Л И В  :            

Апеляційну  скаргу    Товариства з обмеженою відповідальністю „ Габріель”  

відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 липня   2010 року залишити без змін.  

          Ухвала   суду набирає законної сили з моменту  проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий:                                           Судді: