ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
01 серпня 2006 р. |
№ 7/375 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Рівнеагроенерго”
на ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.02.2006р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р.
у справі №7/375
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Рівнеагроенерго”
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Спектр”;
2) Підприємця ОСОБА_1,
про відновлення становища, яке існувало до порушення та звільнення
приміщення,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Рівнеагроенерго” звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Спектр” та Підприємця ОСОБА_1 і просило суд, з врахуванням уточнення позовних вимог у порядку ст.22 ГПК України, визнати неукладеним договір купівлі-продажу №НОМЕР_1 частки будівель і споруд по вул.Курчатова,62-г та зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити приміщення.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.03.2005р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2005р., припинено провадження у справі в частині визнання неукладеним договору купівлі-продажу 42/100 частки будівель і споруд по АДРЕСА_1, який був укладений 15.11.2001р. ТОВ “Енерго-Спектр” та підприємцем ОСОБА_1 Відмовлено у позові в частині зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити 42/100 частки будівель і споруд по АДРЕСА_1.
Ухвалюючи рішення у даній справі про відмову у задоволенні позовної вимоги про звільнення приміщення, господарський суд Рівненської області послався на те, що відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2004р. у іншій справі №14/136 (а.с.23-25), в якій брали участь ті самі сторони, встановлено, що підприємець ОСОБА_1 набув права власності на спірне приміщення на законних підставах -за плату згідно з договором купівлі-продажу від 15.11.2001р., у зв'язку з чим судом касаційної інстанції у справі №14/136 було скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову ВАТ “Рівнеагроенерго” у задоволенні позову до ПП ОСОБА_1, ТОВ “Енерго-Спектр”, ТОВ “Енерго-Імпульс” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.11.2001р., укладеного між ПП ОСОБА_1 та ТОВ “Енерго-Спектр”. Постановою Верховного Суду України від 09.12.2004р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2004р. у справі №14/136 (а.с.43), а відтак вона є чинною.
Вищий господарський суд України, переглянувши, за заявою ВАТ “Рівнеагроенерго”, свою постанову від 19.10.2004р. у справі №14/136 за нововиявленими обставинами, ухвалою від 06.12.2005р. залишив її без змін з тих підстав, що обставини, на які посилається заявник, а саме на вирок Рівненського міського суду від 28.07.2005р. у справі №1-50/05, не мають у сукупності ознак обставин, які можуть бути підставою для перегляду постанови касаційної інстанції у порядку ст.112 ГПК України (а.с.164-167).
Відкрите акціонерне товариство “Рівнеагроенерго” звернулося до господарського суду Рівненської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2005р. у цій справі №7/375 за нововиявленими обставинами.
Нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і дають підстави для перегляду вказаного рішення суду, ВАТ “Рівнеагроенерго” зазначило вирок Рівненського міського суду від 28.07.2005р. у справі №1-50/05, яким встановлено, що Ковальський Микола Андрійович, будучи генеральним директором ВАТ “Рівнеагроенерго”, неправомірно відчужив ТОВ “Енерго-Імпульс”, шляхом передачі до його статутного фонду нерухоме майно, як майновий внесок, у тому числі спірне майно у АДРЕСА_1.
У подальшому зазначене майно стало предметом договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ “Енерго-Спектр” та підприємцем ОСОБА_1 15.11.2001р.
Позивач вважає, що спірне майно було викрадене поза його волею, а тому підлягає витребуванню від добросовісного набувача -підприємця ОСОБА_1, оскільки це майно було відчужене особою, яка не мала на це відповідних повноважень.
Заявник вважає, що факти, встановлені вказаним вироком суду, є нововиявленими обставинами і служать правовою підставою для перегляду рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2005р. за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.02.2006р. (суддя Мацющук А.В.) рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2005р. у справі №7/375 залишено без змін з тих підстав, що зазначені заявником обставини не є фактом, який істотно впливає на висновок суду з врахуванням вимог ст.ст.35, 112 ГПК України.
Одночасно судом першої інстанції вказано, що заява про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами подана заявником зі значним порушення двохмісячного строку без клопотання про відновлення пропущеного строку.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. (головуючий, суддя Онишкевич В.В., судді Слука М.Г., Скрутовський П.Д.) ухвала господарського суду Рівненської області від 07.02.2006р. залишена без змін.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати, як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про скасування рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2005р. та задоволення позову.
Другий відповідач -СПД ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Враховуючи, що відповідно до вимог ст.85 ГПК України рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2005р., яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, набрало законної сили після його перегляду в апеляційній інстанції, а саме з моменту прийняття Львівським апеляційним господарським судом постанови від 27.10.2005р., а заява подана 27.12.2005р., то висновки судів двох інстанцій про пропуск заявником строку для подання заяви про перегляд рішення від 25.03.2005р. за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає помилковим з огляду на ч.3 ст.50 ГПК України.
Разом з тим, наведене не вплинуло в цілому на правильність висновку судів про те, що обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими.
Так, за змістом статті 112 ГПК України, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:
- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;
- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;
- виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Обставини, на які посилається ВАТ “Рівнеагроенерго”, звертаючись з заявою про перегляд ухваленого у справі рішення за нововиявленими обставинами, як вірно визначено судом першої інстанції, не є нововиявленими, оскільки не характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності і не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст.112 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ “Рівнеагроенерго”, звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, посилалося на те, що нововиявленою обставиною є факти, встановлені вироком Рівненського міського суду від 28.07.2005р. у справі №1-50/05.
Розглядаючи подану ВАТ “Рівнеагроенерго” у порядку ст.112 ГПК України заяву, судами двох інстанцій встановлено, що на вказаний вирок суду апеляція не подавалася, а тому відповідно до ст.349 КК України він вступив в законну силу 12.08.2005р. Представникові заявника 15.08.2005р. було відомо про постановлення у липні 2005 року вироку і набрання ним законної сили.
У матеріалах справи знаходиться заява позивача (а.с.81-89), подана ним під час перегляду рішення суду від 25.03.2005р. в апеляційному порядку, в якій останній просив Львівський апеляційний господарський суд відповідно до ст.ст. 22, 36, 99, 101 ГПК
України приєднати до матеріалів справи, зокрема копію вироку Рівненського міського суду від 28.07.2005р., який не міг бути поданий суду першої інстанції з поважних причин.
Отже, наведене свідчить про те, що під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, тобто до набрання рішенням господарського суду Рівненської області від 25.03.2005р. у даній справі законної сили, а саме 27.10.2005р., заявнику було відомо про факти, встановлені вироком Рівненського міського суду від 28.07.2005р. у справі №1-50/05.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 року №1 “Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” роз'яснено, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог норм процесуального права. Аналогічне роз'яснення наведено у п. 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, згідно з яким виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України. Пунктом 1.3 цього роз'яснення передбачено, що не можуть вважатись нововиявленими обставини що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.
Необґрунтованість судового рішення, що може бути наслідком неповного з'ясування обставин справи, які підлягали встановленню судом, а також невідповідність висновків, викладених у ньому, фактичним обставинам справи, є підставою для перегляду винесеного у справі судового акта в апеляційному та/або касаційному порядку, а не підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому розділом ХІІІ ГПК України. Проте, як вбачається з матеріалів справи, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2005р., якою було залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2005р. у даній справі, позивачем до суду касаційної інстанції не оскаржувалась.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Рівнеагроенерго” залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. у справі №7/375 - без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій