УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 вересня 2010 року                                                        м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів

Демченка С.М. (головуючий), Животова Г.О. та Лізанця П.М.,

з участю прокурора Ісака В.М.,

та скаржника ОСОБА_4,

розглянувши справу за скаргою на рішення слідчого про порушення кримінальної справи

встановив:

Постановою Воловецького районного суду від 16 серпня 2010 року задоволено скаргу заступника директора товариства з обмеженою відповідальністю «Свалява-Міськбуд» ОСОБА_4, скасовано постанову слідчого СВ Воловецького РВ ГУМВС України в Закарпатській області від 12 березня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, ознаки якого передбачені ч.3 ст.191 КК України, а саме: привласнення бюджетних коштів посадовими особами відділу освіти Воловецької РДА та вищезазначеного товариства.

В апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, порушується питання про скасування цієї постанови внаслідок невідповідності зазначених в ній висновків фактичним обставинам і направлення скарги на новий судовий розгляд.

Вислухавши прокурора, який підтримав апеляцію, та ОСОБА_4, який просив залишити постанову місцевого суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, суд визнає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.236-7 КПК України с карга на постанову слідчого про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується ця справа з достатнім обґрунтуванням порушення її прав та законних інтересів. Якщо таке обґрунтування є недостатнім, у відкритті провадження з розгляду скарги слід відмовити.

Усупереч цим вимогам в скаргзі ОСОБА_4 відсутнє належне обґрунтування порушення його інтересів оскарженою постановою слідчого, зміст якої свідчить про зворотнє.

Так, з мотивувальної частини цієї постанови не вбачається особа, інтересів якої стосується кримінальна справа, не зазначені в ній прізвище скаржника чи його посада, інші дані які б давали підстави вважати ОСОБА_4 підозрюваним у   привласненні бюджетних коштів, а конкретну особу чи осіб, які вчинили цей злочин, на момент порушення кримінальної справи, не встановлено.

З довідки ТОВ «Свалява-Міськбуд» вбачається, що в товаристві працює вісім посадових осіб (а.с. 14).

Отже, твердження ОСОБА_4 про «заплямованість його честі та гідності підозрами у вчиненні економічного злочину», є суб’єктивним сприйняттям постанови слідчого і не стверджується будь-якими об’єктивними та достовірними даними.

За таких обставин слід визнати, що місцевий суд безпідставно відкрив провадження за скаргою, яка не підлягала розгляду, внаслідок чого ухвалене ним рішення є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Інші доводи апелянта слід перевірити і, в разі обґрунтованості, врахувати під час нового розгляду справи.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України,

ухвалив:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Постанову Воловецького районного суду від 16 серпня 2010 року скасувати, справу за скаргою ОСОБА_4 на віщезазначену постанову слідчого про порушення кримінальної справи направити до того ж суду першої інстанції на новий розгляд.

Судді