Справа 22-885-ас Категорія 27
Головуючий першої інстанції Ребров С.О. Доповідач Денисенко Л.Л.
УХВАЛА Іменем України
З липня 2006 року Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду- - Донецької області в складі:
Головуючого ДенисенкоЛ.Л.
судді Лоленко А.В. Солодовник О.Ф.
при секретарі Миснянко М.П. з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1
на постанову Будьоннівського районного суду м.Донецька
6 березня 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної ради м.Донецька про стягнення недоплаченної суми на оздоровлення за 2002-2005 роки.
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просе скасувати постанову Будьоннівського районного суду м.Донецька від 6 березня 2006 року, якою його позовні вимоги задоволено частково, стягнуто на його користь недоплачену суму на оздоровлення за 2005 рік 68 грн.50 коп., посилаючись на те, що Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрфи" встановлено компенсацію щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам 3 групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат і зменшення таких виплати є порушенням його прав.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду і задовольнити його позов.
Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом З групи внаслідок захворювання, яке пов"язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповдіно до вимог Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення в сумі чотирьох мінімальних заробітних плат. Однак внаслідок недостатнього фінансування Кабінетом Міністрів Україн на кожен рік встановлені конкретні суми грошової допомоги 21,50 грн. і за 2002-2004 роки позивач
отримав вказані суми, на 2005 рік встановлено грошову допомогу в сумі 90 грн., але позивачу виплачено 21,50 грн. і суд стягнув недоплачену суму 68,50 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи і у відповідності з Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щорічну грошову компенсацію на оздоровлення в сумі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 встановлено конкретні суми грошової компенсації на оздоровлення 21 грн.50 коп., а Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 встановлено грошову компенсацію на 2005 рік 90 грн.
Позивачу ОСОБА_1 виплачено за 2002-2005 роки грошові компенсації по 21,50 грн., тобто у 2005 році йому не доплачена сума компенсації 68 грн.50 коп., яку стягнувсуд.
Суд повно встановив обставини справи, дав правильну оцінку доказам і вирішив спір у відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону, тому підстав для скасування рішення суду не знайдено.
Керуючись ст.ст. 199,200,205 КАС України апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 6 березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом одного місяця безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України