КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2-а-2498/09 Головуючий у 1- й інстанції Калініченко О.Б.
Суддя - доповідач: Цвіркун Ю.І
У Х В А Л А
Іменем України
15 вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Соломянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління логістики Командування Сил Підтримки Збройних Сил України про визнання бездіяльності відповідача та зобов’язання прийняти рішення та вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до Солом’янського районного суду міста Києва з позовом до Головного управління логістики Командування Сил Підтримки Збройних Сил України про визнання бездіяльності відповідача та зобов’язання прийняти рішення та вчинити певні дії.
Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 03 серпня 2009 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою суду І-ї інстанції, ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи позовні вимоги позивача, предметом спору у даному випадку є виплата грошової компенсації за недоотримані продовольчі пайки військовослужбовцям.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Законом України «Про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам»від 25 грудня 2008 року № 808-VI частину першу статті 18 КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: «усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг».
На час прийняття оскаржуваної ухвали ч.1 ст.18 КАС України передбачала, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Звертається увага на те, що на час прийняття оскаржуваної ухвали Солом’янського районного суду міста Києва від 03 серпня 2009 року дана категорія справ була підсудна місцевим загальним судам як адміністративним.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»№1691-IV від 18 лютого 2010 року, який набрав чинності 10 березня 2010 року, встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства виключено.
У розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»визначається, що після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюють їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року у справі № 1-40/2010 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691, а саме:
–пункту 2 розділу І: „Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35–37, ст. 446) виключити“;
–пункту 2 розділу ІІ: „Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства“.
Також визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691.
При цьому судова колегія враховує, що положення статей, які визнанні неконституційними, відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 09 вересня 2010 року.
В силу ч.1 ст.5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.4 статті 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Статтею 8 КАС України передбачено, що звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Таким чином, колегія судів приходить до висновку, що справа за позовом ОСОБА_3 до Головного управління логістики Командування Сил Підтримки Збройних Сил України про визнання бездіяльності відповідача та зобов’язання прийняти рішення та вчинити певні дії на час винесення оскаржуваного судового рішення була підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.
В силу п.3 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Стаття 204 КАС України встановлює підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа має бути направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 204 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 199, 204, 205 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Солом’янського районного суду міста Києва від 03 серпня 2009 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління логістики Командування Сил Підтримки Збройних Сил України про визнання бездіяльності відповідача та зобов’язання прийняти рішення та вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий судя: Ю.І. Цвіркун
Судя: В.С. Заяць
Судя: Г.В. Земляна