Справа № 22-ц-102 Головуючий у 1-й інстанції Ганзя О.Д.
Категорія 27 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
17 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючої – Сибільової Л.О.,
суддів - Дубровної В.В., Лузан Л . В .,
з участю секретаря судового засідання – Чуприни В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2009 року
у справі за позовом акціонерного комерційного банку «Форум» в особі Сумської філії АКБ «Форум»
до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням суду позов акціонерного комерційного банку «Форум» в особі Сумської філії АКБ «Форум» задоволено.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь АКБ «Форум» в особі Сумської філії АКБ «Форум» заборгованість за кредитним договором № 0175/08/17-КЕе від 09 жовтня 2008 року в розмірі 9336,58 доларів США (74786,01 грн. згідно курсу НБУ 8,01 грн. за 1 долар США станом на 29 вересня 2009 року).
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у дольовому порядку на користь АКБ «Форум» в особі Сумської філії АКБ «Форум» судові витрати в розмірі 867,86 грн. по 289,29 грн. з кожного та 484,50 грн. витрат, пов’язаних з опублікуванням оголошень в пресі про виклик відповідачів, по 161 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, яка заперечує проти задоволення скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
АКБ «Форум» обґрунтовував позов тим, що ОСОБА_3 за кредитним договором від 9 жовтня 2008 року отримав кредит в сумі 7100 доларів США під 24 % річних строком по 17 травня 2010 року. На забезпечення виконання ним зобов’язань за кредитним договором 9 жовтня 2008 року банк уклав з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з кожною договори поруки. В порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 порушував графік повернення кредиту та сплати відсотків, а з квітня 2009 року перестав сплачувати заборгованість по капіталу, що дало підстави банку вимагати від відповідачів у солідарному порядку дострокового погашення кредиту, відсотків за користування ним та штрафних санкцій за невиконання умов договору після направлення їм відповідних повідомлень та претензій.
Доповнивши позовні вимоги, банк просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 09 жовтня 2008 року в розмірі 9336,58 доларів США (74786,01 грн. згідно курсу НБУ 8,01 грн. за 1 долар США станом на 29 вересня 2009 року), в тому числі 6370, 93 доларів США заборгованості по капіталу, 859,38 доларів США заборгованості за відсотками, 1206,43 доларів США пені, 899,84 доларів США штрафних санкцій.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3, поручителями якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_4, порушив умови виконання зобов’язання за кредитним договором, що є підставою для дострокового стягнення з відповідачів в солідарному порядку боргу за кредитом, відсотків за користування ним та застосування штрафних санкцій.
Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 жовтня 2008 року між АКБ «Форум» в особі Сумської філії та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №0175/08/17-КЕе , згідно якого банк надав останньому кредит на споживчі цілі у сумі 7100 доларів США строком по 17 травня 2010 року зі сплатою 24% річних.
П. п. 3.2.2, 4.1, 4.4, 4.5 кредитного договору передбачають право банку вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором; обов’язок позичальника сплатити банку за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів неустойку в вигляді пені в розмірі 0,2 % від суми неповерненого кредиту та/або несплачених відсотків за кожен день прострочення; за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, передбачених п.3.3, крім п.3.3.2 договору, сплатити банку штраф у розмірі 0,5 відсотків від суми кредиту; за порушення термінів повернення кредитних коштів та сплати відсотків, встановлених графіком погашення кредиту та відсотків, сплатити банку штраф у розмірі 20 відсотків, який обчислюється з простроченої суми платежу.
В забезпечення виконання зобов’язань боржника за кредитним договором 09 жовтня 2008 року банк уклав з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договори поруки, згідно п. п. 1.2, 2.1, 2.2, 3.1 яких поручителі взяли на себе зобов’язання відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_3 як солідарні з ним боржники.
Згідно ст. ст. 526, 530 ч.1 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності інших умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч.1 ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом.
Ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 553 ч.1, ст. 554 ч.ч.1, 2 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Позивач довів, що боржник допустив порушення зобов’язань за договором кредиту, а тому у нього виникло право достроково стягнути солідарно з боржника і поручителів всю суму кредиту та відповідних нарахувань за відсотками, пені та штрафних санкцій. Умови реалізації права вимагати виконання зобов’язань банком дотримані, відповідачам надсилались повідомлення про нарахування штрафних санкцій та пені за порушення умов кредитного договору, вимога про дострокове повернення кредитних коштів та інших передбачених кредитним договором платежів.
Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Посилання в апеляційній скарзі на не врахування банком та судом факту сплати боржником за договором кредиту коштів за двома платежами від 27 серпня та 3 вересня 2009 року на суму, відповідно, 10 та 34, 21 долари США, є безпідставними і спростовуються наданими позивачем розрахунками, з яких вбачається, що вказані платежі зараховані на сплату відсотків (а.с.61).
Не грунтуються на вимогах закону і доводи в скарзі про те, що стягнення пені в розмірі 0,2% від суми неповернутого кредиту та несплачених відсотків за кожен день прострочення, суперечить вимогам ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», оскільки суб’єктами правовідносин, які регулюються цим Законом, є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності. З кредитного договору вбачається, що ОСОБА_3 отримав кредит як фізична особа.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали об’єктивну оцінку.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О. Сибільова