Справа № 22-ц-174 Головуюча у 1-й інстанції Литовченко Н.О.
Категорія 67 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
27 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючої – Сибільової Л.О.,
суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.,
та осіб, які беруть участь у справі – заявниці ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника заінтересованої особи – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми – Сай С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми
на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 27 листопада 2009 року
у справі за заявою ОСОБА_2,
заінтересована особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми,
про встановлення факту проживання однією сім’єю,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням суду встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_2 з її сином ОСОБА_5 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми (далі – відділення Фонду в м. Суми), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та залишити заяву ОСОБА_2 без розгляду. Зазначає, що дана справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки заявниці встановлення факту проживання однією сім’єю з її сином необхідне для отримання страхових виплат, в чому їй було відмовлено.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відділення Фонду, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, заявниці та її представника, які заперечують проти скарги та вважають рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Свою заяву до суду ОСОБА_2 мотивувала тим, що її син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув в результаті нещасного випадку на виробництві, в зв’язку з чим був складений акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1. Вона як член сім’ї застрахованої особи у випадку його смерті має право на отримання одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат. Постановою керівника відділення Фонду в м. Суми від 10 вересня 2009 року їй призначена щомісячна страхова виплата як непрацездатній особі, яка не перебувала на утриманні померлого, але мала на це право. У виплаті одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат як члену сім’ї померлого їй відмовили з тих підстав, що на момент смерті сина вони були зареєстровані за різними адресами. З цих причин Тростянецька міська рада не може видати їй довідку про те, що вона є членом сім’ї померлого. Її син ОСОБА_5 все життя проживав разом з нею, довгий час – в м. Дзержинську Донецької області, з 2003 року – в м. Тростянець Сумської області в будинку, частину якого вона отримала в спадщину. Син не одружений, дітей та іншої сім’ї не мав, вони проживали однією сім’єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувались одне про одного. Син останнім часом працював в ТОВ «Кусум Фарм» в м. Суми, куди практично щодня їздив на роботу з м. Тростянець, оскільки житла в м. Суми не мав. Зареєструвати його за їх місцем проживання в м. Тростянець вона не могла в зв’язку з обставинами, які виникли при оформленні спадщини, а тому син був зареєстрований за місцем проживання свого товариша.
Просила встановити факт її проживання однієї сім’єю з сином ОСОБА_5 на момент його смерті (а. с. 2-3).
Задовольняючи заяву та встановлюючи факт проживання заявниці однією сім’єю з сином, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшло підтвердження те, що син заявниці, який був зареєстрований за іншою, чим вона, адресою, фактично проживав однією сім’єю разом зі своєю матір’ю.
Проте, розглянувши справу в окремому провадженні, суд порушив вимоги процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч.2 ст. 234, ч.2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення; у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Ч.6 ст. 235 ЦПК України передбачає, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5, працюючи в ТОВ «Кусум Фарм» в м.Суми, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1. Його батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_6, який також помер. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, а її син ОСОБА_5 був зареєстрований в квартирі свого товариша ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1.
Постановою № 1820/3697/3697/2 відділення Фонду в м. Суми від 10 вересня 2009 року ОСОБА_2, 1946 року народження, призначено щомісячну страхову виплату, як непрацездатній особі, яка не перебувала на утриманні померлого, але має на це право.
Така виплата передбачена п. 5 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Ч.7 ст. 34 вказаного Закону передбачає у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві право членів його сім’ї на отримання одноразової допомоги не меншої за п’ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншої за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні.
Як вбачається з пояснень сторін, відділення Фонду відмовило в виплаті заявниці одноразової допомоги з тих підстав, що вона не є членом сім’ї потерпілого.
Ці ж доводи заінтересованої особи вбачаються і з письмових пояснень на заяву ОСОБА_2, надану суду 12 листопада 2009 року (а.с.18-19).
Таким чином, у справі виник спір про право заявниці на отримання страхової виплати в зв’язку з смертю її сина, а саме – одноразової допомоги, оскільки відділення Фонду в м. Суми їй в цьому відмовило, а тому цей спір повинен був розглядатись в порядку позовного провадження.
З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Суд помилково розглянув спір у порядку окремого провадження, а тому рішення суду підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю – залишенню без розгляду.
Заявниці слід роз’яснити її право на подання позову на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 235 ч. 6, 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми задовольнити.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 27 листопада 2009 року в даній справі скасувати, а заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, про встановлення факту проживання однією сім’єю з сином ОСОБА_5, залишити без розгляду.
Роз’яснити ОСОБА_2, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О.Сибільова