Справа № 22-ц-6 Головуючий у 1-й інстанції Бойко В.Б.
Категорія 44 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
3 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючого – Маслова В.О.,
суддів - Лузан Л.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 19 серпня 2009 року
у справі за позовом Сумського міського громадського об’єднання “Ескулап”
до ОСОБА_2
про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
в с т а н о в и л а:
В грудні 2008 року Сумське міське громадське об’єднання “Ескулап” (далі – об’єднання «Ескулап») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та Зарічного відділу міліції Сумського міськвідділу УМВС України в Сумській області, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 3 червня 2002 року об’єднання є власником приміщення колишнього гуртожитку по АДРЕСА_1. На підставі ордеру № 6 від 1 грудня 1993 року ОСОБА_2 як наймач з чоловіком та неповнолітнім сином 10 грудня 1993 року вселилась в кімнату № 6 (зараз житлове приміщення № 9) площею 18,7 кв. м. 3 жовтня 1997 року чоловік та син відповідачки знялись з реєстрації в гуртожитку в зв’язку з вибуттям на постійне місце проживання в с. Кияниця Сумського району. ОСОБА_2 проживала одна в гуртожитку до 2000 року, після чого забрала з кімнати гуртожитку все своє майно, певний час мешкала за межами України, а з березня 2007 року проживає в с. Кияниця без реєстрації в будинку своєї матері, працює в школі медичною сестрою, залишається зареєстрованою в гуртожитку у вказаній кімнаті, з 2000 року не вносить плату за проживання, не цікавиться житлом, не є членом об’єднання, не бажає добровільно знятись з реєстрації. Вказане приміщення № 9 рішенням власників від 10 грудня 2008 року передано у користування члену об’єднання.
Посилаючись на ст. 107 ЖК України, ст. 391 ЦК України, на те, що відповідачка своїми діями створює перешкоди об’єднанню як власнику у здійсненні своїх прав відносно свого майна та порушує житлові права членів об’єднання, об’єднання в особі його голови просило усунути перешкоди у користуванні власністю, визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням № 9 по АДРЕСА_1 з дня вибуття, оскільки вона вибула на постійне проживання до іншого населеного пункту, та зобов’язати Зарічний відділ міліції зняти її з реєстрації у вказаному приміщенні (а.с. 3-4).
Ухвалою судді від 26 грудня 2008 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом до Зарічного відділу міліції про зняття відповідача з реєстрації з посиланням на те, що заява в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.24).
В липні 2009 року об’єднання “Ескулап” змінило позовні вимоги та на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України просило визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням №9 (колишнє приміщення № 6), оскільки вона не проживає в гуртожитку понад шість місяців без поважних причин. Посилались на те, що вона не є членом об‘єднання «Ескулап», проживала в гуртожитку до 2000 року, після чого забрала з кімнати гуртожитку все своє майно, до 2007 року деякий час мешкала за межами України, здаючи з 1 грудня 2006 року по 1 червня 2007 року закріплену за нею кімнату в платне користування ОСОБА_3, не здійснювала оплату за користування водопостачанням, електроенергією з лютого 2002 року, не брала участі в реконструкції гуртожитку. Її кімната є вільною, звільнена від побутових речей, нею ніхто не користується. З березня 2007 року вона мешкає в с. Кіяниця без реєстрації в будинку своєї матері на підставі безстрокового договору, працює в школі медсестрою (а.с. 102-103).
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 19 серпня 2009 року позов Сумського міського громадського об’єднання “Ескулап” задоволено.
Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням №9 по АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь об’єднання “Ескулап” 8 грн. 50 коп. в рахунок повернення судового збору та 7 грн. 50 коп. в рахунок повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції або відмовити у задоволенні позову за необгрунтованістю.
Вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що вона була тимчасово відсутня за місцем проживання з поважних причин, зокрема, із-за тяжкої хвороби, не врахована наявність спорів щодо законності створення громадського об’єднання та законності продажу приміщення гуртожитку та його переобладнання під квартири. Посилається на зацікавленість свідка в справі, яка самовільно зайняла її кімнату.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, які заперечують проти задоволення апеляційної скарги та вважають рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з наступних підстав..
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів факт відсутності ОСОБА_2 в спірному житловому приміщенні без поважних причин понад шість місяців до моменту звернення позивача до суду.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.
Ст. 72 ЖК України передбачає, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що з 1993 року ОСОБА_2 зареєстрована та мешкала у кімнаті №6 гуртожитку, розташованого в АДРЕСА_1. Вказана кімната площею 18,7 кв.м була їй надана на підставі ордеру № 6 від 01 грудня 1993 року. Зареєструвалась вона з чоловіком ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 у вказаній кімнаті гуртожитку 10 грудня 1993 року (а.с.37, 72).
На той час будинок АДРЕСА_1 мав статус гуртожитку, який використовувався для проживання працівників Сумської міської дитячої клінічної лікарні. Кімната №6 була надана відповідачці як працівнику даної установи. Її чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 знялись з реєстрації в гуртожитку 3 жовтня 1997 року. Чоловік зареєструвався в с. Кіяниця Сумського району по АДРЕСА_2 в будинку батька відповідачки ОСОБА_6 2 грудня 1999 року, а її син в цьому ж будинку – 6 січня 2005 року (а. с. 17-19).
30 серпня 2001 року ОСОБА_2 звільнилася з Сумської міської дитячої лікарні за власним бажанням. З її заробітної плати з 1 березня 1994 року по 30 червня 2001 року утримувались кошти за проживання в гуртожитку. З заробітної плати інших мешканців гуртожитку теж в цей період перестали утримувати плату за проживання в гуртожитку та комунальні послуги, порадивши створити об’єднання громадян – мешканців гуртожитку. (а.с.38, 77-80, 101).
На підставі рішення Сумського міськвиконкому від 1 лютого 2002 року було легалізоване шляхом реєстрації створене загальними зборами кімнатонаймачів гуртожитку по АДРЕСА_1 у м. Суми, в кількості 8 осіб Сумське міське громадське об’єднання “Ескулап”. Як зазначено в рішенні виконкому, об’єднання створене з метою задоволення та захисту інтересів кімнатонаймачів гуртожитку, якою на той час була і ОСОБА_2 (а.с.40-42, 158-161).
Рішенням Сумського міськвиконкому від 9 лютого 2002 року № 49 зареєстрований статут громадського об’єднання «Ескулап».
20 березня 2002 року було прийняте рішення Сумської міської ради «Про продаж гуртожитку по АДРЕСА_1 у власність Сумському міському громадському об’єднанню «Ескулап» (а.с.43).
Згідно з договором купівлі-продажу від 03 червня 2002 року управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради гуртожиток площею 413,7 кв. м, розташований на першому поверсі дев’ятиповерхового будинку по АДРЕСА_1 був проданий за 1 гривню об’єднанню “Ескулап”. 4 червня 2002 року складено акт прийому-передачі майна та отримане в управлінні комунального майна та приватизації свідоцтво про право власності № 39 на гуртожиток, зареєстровано право колективної власності 23 жовтня 2003 року (а.с.11, 16, 44-45).
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 13 січня 2004 року гуртожитку надано статус житлового приміщення для проживання малих сімей (а.с.46).
Рішенням міськвиконкому від 28 листопада 2006 року об’єднанню «Ескулап» як власнику було дозволено провести реконструкцію першого поверху будинку під квартири з прибудовою балконів, у зв’язку з чим 15 лютого 2007 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю був виданий дозвіл на реконструкцію гуртожитку під житлові квартири (а.с. 47-48).
Рішенням загальних зборів членів об’єднання «Ескулап» від 26 лютого 2007 року, протокол №14, був затверджений новий статут об’єднання, зареєстрований рішенням Сумського міськвиконкому від 27 березня 2007 року № 126 та в зв’язку з цим проведено 24 квітня 2007 року державну реєстрацію змін до установчих документів об’єднання (а.с.5-9).
З березня 2007 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Сумському онкодиспансері з діагнозом онкозахворювання, є інвалідом другої групи (а.с.81-83, 169).
Відповідно до довідки Кияницької сільської ради Сумського району від 12 грудня 2008 року, ОСОБА_2 з березня 2007 року проживає без реєстрації у с. Кіяниця у будинку по АДРЕСА_2, належному її батькові ОСОБА_6, працює в Новосічанській школі медичною сестрою. Згідно довідки Новосічанської школи від 5 травня 2009 року, ОСОБА_2 працює на посаді медичної сестри цієї школи у спеціально створених умовах з 1 вересня 2007 року (а.с. 19, 35, 65).
Рішенням Сумського міськвиконкому від 1 липня 2008 року № 332 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта – реконструкції під житлові квартири з прибудовою балконів першого поверху гуртожитку площею 398,71 по АДРЕСА_1 (замовник – об’єднання «Ескулап»), з якого вбачається, що в гуртожитку побудовано 8 квартир (а.с. 14-15, 49-57).
17 жовтня 2008 року громадське об’єднання отримало на своє ім’я технічний паспорт на приміщення № 9 – колишню кімнату № 6, в якій зареєстрована ОСОБА_2 (а.с.12-13).
На підставі рішення Сумського міськвиконкому від 10 жовтня 2008 року № 519 об’єднання «Ескулап» 30 жовтня 2008 року отримало свідоцтво про право власності на приміщення № 9 - колишню кімнату № 6, загальною площею 18,7 кв. м, житловою площею 18,7 кв. м (одна кімната) в гуртожитку, та зареєструвало 4 листопада 2008 року право власності на це житлове приміщення (а.с. 10, 12-13, 20).
В жовтні 2008 року об’єднання отримало свідоцтва про право власності на окремі квартири та деякі з них продало за 1 гривню членам об’єднання (а.с.177-199).
Рішенням зборів членів об’єднання від 10 грудня 2008 року вирішено житлове приміщення № 9 виділити у постійне користування ОСОБА_7, яка займає суміжну з колишньою кімнатою № 6 (нині № 9) квартиру, створену після реконструкції гуртожитку, з послідуючим оформленням нею права власності на дане житло (а.с.21-22, 57).
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача та висновки суду про те, що ОСОБА_2 без поважних причин не проживала в гуртожитку більше шести місяців.
З матеріалів справи вбачається, і цього не спростував позивач, що після звільнення з роботи та відключення комунальних послуг в гуртожитку ОСОБА_2 виїжджала за кордон, де перебувала до 2007 року.
З довідки КП «Архітектура. Будівництво. Контроль» Сумської міської ради від 28 квітня 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 звертались до управління архітектури та містобудування Сумської міської ради 13 серпня 2007 року з проханням надати дозвіл на перепланування їх кімнат в житловому будинку під однокімнатні квартири. Необхідні документи та дозвіл на перепланування знаходяться в управлінні архітектури (а.с. 69). В матеріалах справи відсутні дані про те, що кімната ОСОБА_2 потрапила під реконструкцію. Представник позивача це підтвердила в засіданні суду апеляційної інстанції.
В грудні 2008 року ОСОБА_2 зверталась до органів міліції та прокуратури з приводу відмови у її включенні до об’єднання, створення ОСОБА_7 перешкод у користуванні належною їй кімнатою в гуртожитку. Позивач не спростував ту обставину, що на час повернення відповідача до гуртожитку, до спільного коридору, де знаходиться її кімната, були поставлені металічні двері, від яких вона не мала ключів. Ця обставина вбачається з висновку органів внутрішніх справ, складеного на звернення ОСОБА_2 (а.с.70-76).
В серпні 2009 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Сумської міськради, виконкому, управління комунального майна та приватизації, об’єднання «Ескулап», ОСОБА_7 про визнання незаконними рішень щодо створення об’єднання, продажу гуртожитку та укладення договору купівлі-продажу, зобов’язання не чинити їй перешкод у користуванні кімнатою та вселити її до кімнати (а.с.135-136).
З матеріалів справи вбачається, що колишні місця загального користування гуртожитку стали складовими частинами відокремлених квартир (а.с. 39).
З моменту встановлення захворювання відповідачки вона неодноразово проходила лікування, в тому числі і оперативне, що дає підстави зробити висновок про те, що за відсутності умов проживання в гуртожитку, зокрема, із-за відсутності там місць загального користування, належних умов для проживання, її стану здоров’я, за яким вона потребує належних побутових умов, вона не проживає в гуртожитку з поважних причин.
Іншого житла ОСОБА_2 не має, а проживання її за вищевказаних обставин в будинку батьків в селі, не є підставою вважати її такою, що залишила гуртожиток без поважних причин.
Відповідно до ст. ст. 1, 15 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, і із житлових відносин.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач не навів переконливих мотивів, в чому полягає порушення прав членів об’єднання чи самого об’єднання, якому за 1 гривню продане приміщення гуртожитку, в якому на перепланування спірного приміщення, де зареєстрована відповідач, об’єднання не понесло витрат.
При вирішенні даного спору колегія суддів також враховує наступне.
У даній справі позивач не надав доказів про те, що на час створення об’єднання «Ескулап» відповідачка втратила право на користування спірною квартирою. В такому разі питання про те, чи набула відповідачка право власності на спірне приміщення разом з іншими мешканцями гуртожитку, в даний час залишається остаточно не вирішеним і це питання може бути предметом спору у окремій цивільній справі. У зв’язку з цими обставинами колегія суддів також не вбачає законних підстав для задоволення позову.
Об’єднання підтвердило, що відповідач перестала оплачувати комунальні послуги з 2002 року. В лютому 2002 року об’єднання кімнатонаймачів гуртожитку вже було створене, і на час його створення відповідач не була визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням в гуртожитку, але до складу об’єднання вона не була включена, а тому не стала співвласником приміщення гуртожитку. Її кімната, згідно технічної документації, не ввійшла до плану реконструкції квартир інших мешканців гуртожитку, а до складу збудованих 8 квартир були включені місця загального користування гуртожитку.
З огляду на зазначені обставини висновок суду про те, що відповідач з поважних причин не проживала в гуртожитку більше шести місяців, а тому її, яка не стала членом об’єднання, слід визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням, колегія суддів вважає помилковим, оскільки він суперечить обставинам справи та вимогам матеріального права.
На підставі наведеного колегія суддів вважає необхідним рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 серпня 2009 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити Сумському міському громадському об’єднанню «Ескулап» в задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О.Сибільова