Справа № 22-ц-86 Головуюча у 1-й інстанції Аршук Т.М.
Категорія 27 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
3 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючого – Маслова В.О.,
суддів - Лузан Л.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 квітня 2009 року
у справі за позовом кредитної спілки «Єзуч»
до ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - ОСОБА_5,
про стягнення 88542,76 грн. боргу за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням суду позов кредитної спілки «Єзуч» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь кредитної спілки 67000 грн. заборгованості за кредитом та 21542,76 грн. заборгованості за процентами, всього 88542,76 грн., звернено стягнення на автомобіль «Вольво», державний номер НОМЕР_1, та напівпричіп «Ламберет», реєстраційний номер НОМЕР_2.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 з кожного на користь кредитної спілки «Єзуч» по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по 443 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує, що судом звернуто стягнення на транспортні засоби, які належать йому на підставі біржових угод, укладених 18 грудня 2008 року, але він не був залучений до участі в справі.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Кредитна спілка, уточнивши в березні 2009 року свої позовні вимоги, мотивувала їх тим, що 30 квітня 2008 року з ОСОБА_3 було укладено договір кредитної лінії, на підставі якого йому було надано кредитну лінію в сумі 67 000 гр. строком на 365 днів з сплатою 36% річних. Відповідач порушив графік повернення кредитних коштів, що дало право кредитній спілці вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування ним. Умови договору передбачають, що при несвоєчасному надходженні планових платежів він визнається кредитом з підвищеним ризиком і протягом строку визнання його таким процентна ставка за ним складає 72 % річних.
Крім того, 30 квітня 2008 року з ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за яким вона взяла на себе відповідальність за невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором, а також за договором застави від 30 квітня 2008 року на підставі довіреності власника транспортних засобів ОСОБА_5 ОСОБА_3 передав у заставу автомобіль «Вольво» та напівпричіп «Ламберет».
Позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку 67000 гр. боргу за кредитом та 21542,76 гр. боргу за процентами, звернути стягнення на автомобіль «Вольво» та напівпричіп «Ламберет».
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не виконав своїх зобов’язань за кредитним договором, а тому він та поручитель повинні відповідати солідарно перед кредитором за порушення умов кредитного договору, а також зазначив, що стягнення суми боргу підлягає зверненню на предмети застави – автомобіль та напівпричіп.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 квітня 2008 року між кредитною спілкою «Єзуч» та ОСОБА_3 було укладено договір кредитної лінії №344-01095, згідно з яким відповідачу надано кредитну лінію в сумі 67 000 грн. строком на 365 днів із процентною ставкою за користування кредитом 36% річних, передбачено збільшення процентної ставки до 72% річних при невиконанні умов договору, який в такому випадку визнається кредитом з підвищеним ризиком. Для забезпечення виконання зобов’язань по поверненню кредиту між ОСОБА_4 та кредитною спілкою 30 квітня 2008 року було укладено договір поруки.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків ОСОБА_3 порушив графік погашення заборгованості за кредитом, і його борг перед кредитною спілкою на момент ухвалення рішення суду становив: за кредитом 67000 гр. і за процентами – 21542,76 гр.
Згідно ст. ст. 526, 530 ч.1 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності інших умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч.1 ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом.
Ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 553 ч.1, ст. 554 ч.ч.1, 2 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Рішення суду в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку боргу за кредитним договором узгоджується з обставинами справи і, вирішуючи спір в цій частині вимог, суд дотримався норм матеріального та процесуального права і не порушив права та обов’язки особи, яка подала апеляційну скаргу – ОСОБА_6, а тому рішення суду в цій частині слід залишити без зміни.
На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між кредитною спілкою і ОСОБА_3 був укладений договір застави, за яким в забезпечення виконання своїх зобов’язань боржник на підставі довіреностей власника транспортних засобів ОСОБА_5 передав в заставу автомобіль «Вольво», 1984 року випуску, державний номер НОМЕР_1, та напівпричіп «Ламберет», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.25-26).
Ч.1 ст. 589 ЦК України передбачає, що у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
З наданих ОСОБА_2 документів вбачається, що до звернення кредитної спілки з позовом та винесення рішення суду в даній справі на підставі біржової угоди, укладеної на універсальній товарній біржі «Укрресурс» 18 грудня 2008 року, ОСОБА_5 продав ОСОБА_2 заставлені ОСОБА_3 вищевказані автомобіль та напівпричіп, які були перереєстровані на ОСОБА_2 і отримали нові номери – автомобіль - НОМЕР_3, а напівпричіп – НОМЕР_4.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Оскільки судовим рішенням звернено стягнення на майно, належне на момент винесення рішення особі, яка не брала участі у справі, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині слід скасувати, а справу надіслати на новий розгляд в іншому складі, для залучення до участі в справі ОСОБА_2, оскільки рішенням суду вирішене питання про його права та обов’язки як нового власника транспортних засобів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 квітня 2009 року в частині звернення стягнення на автомобіль «Вольво», державний номер НОМЕР_1, та напівпричіп «Ламберет», реєстраційний НОМЕР_2, скасувати, а справу в цій частині надіслати на новий розгляд до цього ж суду в іншому с складі.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О.Сибільова