Справа №2-1901

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2007 року   Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді -                       Заріцького С.М.

при секретарі                  -              Смілянець А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишгородської районної державної адміністрації та Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди, в якому просив зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, подану до Київської обласної державної адміністрації та адміністрації Президента України і стягнути 2500 грн. завданої моральної шкоди.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в провадженні Вишгородського районного суду перебуває цивільна справа за його позовом до РКП «Вишгородтепломережа» про неналежне виконання зобов'язань з приводу порушення прав споживача та необґрунтованого нарахування плати за спожиту теплову енергію.

Представник РКП «Вишгородтепломережа» в судовому засіданні наполягав на проведенні додаткових експертних дослідженнях. Суд доручив ОСОБА_1 звернутись до державних органів з приводу отримання досліджень. Доручення суду ОСОБА_1 виконав, але вчасно не отримав досліджень і в зв'язку з цим він звернувся до Президента України як гаранта Конституції України.

В ході проведення перевірки Вишгородська районна державна адміністрація на лист Київської обласної державної адміністрації дала відповідь, в якій на думку позивача викладалася завідомо недостовірна інформація про нього, а саме повідомлялося, що «після отримання експертної оцінки інституту «Укрдіпроцивільсільбуд» в березні 2002 року, позивач відмовився від судового засідання, мотивуючи тим, що він не готовий до розгляду справи».

Позивач вважає, що Вишгородська районна державна адміністрація своїм листом порушила його конституційні права.

В судовому засіданні позивач збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідачів 25000 грн. завданої йому моральної шкоди.

Представник Вишгородської районної державної адміністрації позову не визнала і пояснила, що інформацію щодо розгляду справи за позовом ОСОБА_1 вони отримали від Вишгородського РКП «Вишгородтепломережа».

Представник Вишгородського РКП «Вишгородтепломережа» позову не визнав і пояснив, що дійсно під час розгляду справи мали місце факти, коли ОСОБА_1 просив суд надати йому час для ознайомлення із висновками інституту, який проводив експертне дослідження правомірності нарахування за спожиту теплову енергію.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких міркувань.

Відповідно до ч.1 ст. 7 ЦК України в редакції 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин громадянин або організація вправі вимагати по суду спростування відомостей , що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які пророчать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності.

З роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» від 28.09.19990р. №7(зі змінами, внесеними постановами від 04.06.1993р. №3, від 31.03.1995р. №4, від 25.12.1996р. №14, та від 03.12.1997р. №12) вбачається, що при розгляді цивільних справ, порушених у порядку ст. 7 ЦК, суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості про спростування яких пред'явлений позов, чи порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.

Судом встановлено, що в травні 2002 року на ім'я заступника голови Вишгородської районної державної адміністрації надійшов лист, в якому директор Вишгородського комунального підприємства «Вишгородтепломережа» повідомляв про розгляд судом справи за позовом ОСОБА_1 і серед іншого вказано, що: « по даній позовній заяві судове засідання проводилося в грудні 2001 року та січні 2002 року, але рішення не було прийнято через відсутність незалежної експертизи, яку вимагав позивач. Після отримання експертної оцінки інституту «Укріпроцивільсільбуд» в березні 20002 року, позивач відмовився від судового засідання, мотивуючи тим що, він не готовий до розгляду справи».

Вишгородська районна державна адміністрація вищезазначену інформацію з приводу розгляду справи за позовом ОСОБА_1 направила на адресу Київської обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні обставин з приводу того, що ОСОБА_1 відмовився від судового засідання, мотивуючи тим, що вінт не готовий до судового засідання не знайшли свого підтвердження.

Разом з цим, в судовому засіданні не доведено, що поширена відповідачами інформація стосовно розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача, оскільки позивач не навів обставин, які вказували б на те, що поширена інформація принижує його честь, гідність і ділову репутацію в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання ним законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Також позивач не довів, що поширеною інформацією йому завдано моральної шкоди, яку він оцінив у 25000грн. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 7 ЦК України редакції 1963 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» від 28.09.19990р. №7(зі змінами, внесеними постановами від 04.06.1993р. №3, від 31.03.1995р. №4, від 25.12.1996р. №14, та від 03.12.1997р. №12), на підставі ст. ст. 60,213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ВишгородськоТ районної державної адміністрації  та   Вишгородського  районного   комунального   підприємства   «Вишгородтепломережа»   про

відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.