Справа №    11-230 2007 р.                               Головуючий у 1  інстанції -

Сусловєць М.Г.

Доповідач -  Слісарчук Я.А.

УХВАЛА

Іменем України

" 10 " квітня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

Головуючого                                                         Романова О. В.

суддів                                                                     Захарчука С.В.

Слісарчука Я. А.

за участю прокурора                                             Воронухи Д.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 січня 2007 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с Тальки Новоград-Волинського району Житомирської області, судимого Новоград-Волинським районним судом:

-18.09.1991 року за ст.141 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

-05.07.1994 року за ст.117 ч.І КК України на 5 років позбавлення волі.

Рівненським міським судом 04.10.2001 року за ст. 142 ч,2 КК України на 6 років позбавлення волі.Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 22.06.2005 року умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 8 днів звільнений від відбування покарання,

засуджено :

-за ст.ст. 15 ч.2, 152 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі;

-за ст. 152 ч.2 КК України на 9 років позбавлення волі;

 

-за ст. 153 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі.

-за ст.18 6 4.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим до відбуття визначено 9 років позбавлення волі.

Згідно ст. 71 ч.І КК України до покарання за даним вироком частково приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком і до відбуття остаточно визначено 10 років позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо засудженого залишено попередній

-   тримання під вартою.

Строк відбуття покарання визначено рахувати з 16 серпня 2006 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь:

·      потерпілої ОСОБА_22000 гривень;

·      потерпілої ОСОБА_3. 2500 гривень.

Питання про речові докази вирішено відповідно з вимогами ст. 81 КПК України.

Як визнав суд, ОСОБА_1. 30 липня 2005 року біля 2 години, знаходячись в лісопосадці, неподалік с. Тальки Новоград-Волинського району побачив на дорозі ОСОБА_3. та ОСОБА_2., які рухались на велосипеді. Засуджений вибіг з лісового насадження та зіштовхнув з велосипеда потерпілих.З метою подолати їх опір та примусити до насильницького статевого акту, ОСОБА_1. схопив руками за волосся ОСОБА_3. і ОСОБА_2та наносячи їм чисельні удари руками і ногами по тілу відвів в лісопосадку.

Перебуваючи там, засуджений вчинив насильницький статевий акт з ОСОБА_3. і ОСОБА_2, а затим висловлюючи погрози застосувати фізичне насильство до вказаних потерпілих задовольнив з ними свою статеву пристрасть неприродним способом.На місці вчинення злочину ОСОБА_3. загубила золоту сережку вартістю 500 гривень.

В наслідок протиправних дій ОСОБА_1., ОСОБА_3. були заподіяні легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_2-фізичний біль.

7 серпня 2005 року близько 3 години, засуджений рухаючись по автодорозі, що між селами Немильня і Тальки Новоград-Волинського району наздогнав потерпілих ОСОБА_4. і ОСОБА_5. та схопивши руками за волосся відвів в безлюдне місце, де долаючи їх опір став наносити удари руками і ногами по тілу ОСОБА_4і ОСОБА_5., наказавши їм при цьому роздягатися.Скориставшись тим, що ОСОБА_1. не звертає на неї свою увагу, ОСОБА_5. відбігла в сторону та залишила місце події, внаслідок чого засуджений не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від

 

його волі.Залишившись з потерпілою ОСОБА_4., ОСОБА_1. нанісши їй удари руками по обличчю зґвалтував потерпілу, а затим задовольнив з ОСОБА_4. статеву пристрасть неприродним способом.Після чого, засуджений з кишені одягу потерпілої відкрито викрав 1 гривню.

Від злочинних дій ОСОБА_1., ОСОБА_4. були заподіяні легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_5. -фізичний біль.

В апеляції на вирок суду ОСОБА_1. стверджує, що не вчиняв злочинів за, які засуджений і вказує, що його винність зібраними у справі доказами не доведена.Зазначає, що під час досудового слідства зі сторони працівників міліції до нього застосовувались незаконні методи слідства.Посилається на те, що впізнання, проводилось за участю потерпілих не можна вважати належним доказам у справі, оскільки воно проведено з порушенням вимог кримінально-процесуального кодексу.Піддає сумніву ту обставину, що потерпіла ОСОБА_3. на місці події загубила золоту сережку, та просить пом'якшити покарання призначене місцевим судом.

Заслухавши доповідь судді, прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні злочинів за який він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності.

Доводи засудженого про непричетність до вказаних злочинів, колегія суддів не приймає до уваги.

Винність ОСОБА_1. у вчинені статевих злочинів щодо потерпілих ОСОБА_2. і ОСОБА_6. стверджується зібраними у справі доказами.

Показання вказаних потерпілих свідчать, що 30 липня 2005 року біля 3 години, повертаючись з дискотеки на дорозі, неподалік с.Тальки Новоград-Волинського району на них напав незнайомий чоловік, який зіштовхнув їх з велосипеда, застосовуючи фізичне насильство затягнув в лісопосадку, де наносячи удари по тілу, зґвалтував їх, а затим задовольнив свої статеві пристрасті неприродним способом.

При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_6. та ОСОБА_2показали та розповіли за яких обставин ОСОБА_1. вчинив, щодо них вказані злочини.

Під час проведення впізнання як ОСОБА_6. так і ОСОБА_2. впізнали ОСОБА_1., як особу яка 30 липня 2005 року в нічний час зґвалтувала їх та із застосуванням фізичного та психічного насильства задовольнила статеві пристрасті неприродним способом.

 

Як свідчать матеріали справи вказана слідча дія, органами досудового слідства, проведена з дотриманням вимог ст.174 КПК України і підстав визнавати її неналежним доказом у справі, як про це зазначає засуджений в своїй апеляції, колегія суддів не вбачає.

За висновком судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_6. виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на зовнішній поверхні правого плеча у верхній частині, на передньо-зовнішній поверхні правого стегна, на внутрішній поверхні лівої гомілки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.Давність їх утворення може відповідати ЗО липня 2005 року.

Як свідчить висновок вказаної судово-медичної експертизи та висновок судово-медичної експертизи №225 від 22.08.2005 року при обстеженні ОСОБА_6. та ОСОБА_2. у них виявлені розриви дівочої перетинки, які могли виникнути ЗО липня 2005 року.

Винність ОСОБА_1. у вчинені злочинів, щодо ОСОБА_4. і ОСОБА_5. стверджується зібраними у справі доказами.

В судовому засіданні засуджений визнавав, що на початку серпня 2005 року вчинив протиправні дії відносно вказаних потерпілих.

Потерпілі ОСОБА_5. і ОСОБА_4. дали показання про те, що 7 серпня 2005 року близько 3 години на автодорозі між селами Немильня і Тальки Новоград-Волинського району на них напав засуджений та схопивши обох за волосся затягнув в поле, де наказав роздягатися.ОСОБА_5. втекла з місця події.ОСОБА_1. наніс рукою удар в обличчя ОСОБА_4. і зґвалтував її, а затим задовольнив статеву пристрасть неприродним способом.Після цього він, відкрито викрав з кишені одягу потерпілої 1 гривню.

При відтворенні обстановки та обставин події, ОСОБА_4. розповіла та показала за яких обставин ОСОБА_1. вчинив вказані злочини.

За висновком судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_4. виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під слизову оболонку нижньої губи та порушення дівочої перетинки, які могли виникнути 7 серпня 2005 року.

При судово-імунологічному дослідженні потерпілої в тампоні та мазках з піхви виявлені сперматозоїди, походження яких від ОСОБА_1. не виключається.

Винність засудженого у вчинені вказаних злочинів стверджується і іншими доказами у справі, які зазначені у вироку суду.

Суд дав належну оцінку зібраним у справі доказам і обґрунтовано визнав неправдивими показання засудженого в частині, що він не вчиняв злочинів щодо потерпілих ОСОБА_2.  і ОСОБА_3.  та прийняв до уваги показання

 

потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. і ОСОБА_5., оскільки їхні показання узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.

Посилання засудженого на те, що він фізично не міг вчинити насильницькі статеві акти з потерпілими ОСОБА_3. і ОСОБА_2за обставин зазначених у вироку, колегія суддів не приймає до уваги.

Його доводи спростовуються показання вказаних потерпілих, які як на досудовому слідстві так і в суді детально розповіли як засуджений вчиняв щодо них вказані злочини.Підстав не вірити ОСОБА_3. і ОСОБА_2в колегії суддів немає.

Дії ОСОБА_1. за ст.ст. 15 ч.2 152 ч.2, 152 ч.2, 153 ч.2, 18 6 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.

Призначене ОСОБА_1. покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Суд врахував, що він в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став, а умовно-достроково звільнившись з місць позбавлення волі в період не відбутої частини покарання вчинив низку злочинів, має негативні характеристики і призначив йому покарання в межах санкцій ст.ст. 152 ч.2, 153 ч.2, 186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі та частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду.

Підстав для пом'якшення цього покарання про, як про це наголошує в своїй апеляції засуджений, колегія суддів не знаходить.

Доводи засудженого про застосування щодо до нього зі сторони працівників міліції недозволених методів слідства, є голослівними і під час перевірки матеріалів кримінальної справи свого підтвердження не знайшли.

Разом з тим, вирішуючи питання про розв'язання цивільного позову суд допустився помилки.

З матеріалів справи видно, що потерпілі ОСОБА_2і ОСОБА_3. на досудовому слідстві заявили цивільні позови.

ОСОБА_2просила стягнути із засудженого на свою користь 2000 гривень моральної шкоди, а ОСОБА_3. -2000 гривень моральної шкоди та 500 гривень матеріальної шкоди, яка в неї утворилась внаслідок втрати золотої сережки на місці вчиненя ОСОБА_1. злочину.Свої позовні вимоги потерпілі не обгрунтували.

В судовому засіданні суд не дослідив ці обставини справи, не допитав ОСОБА_3. і ОСОБА_2з приводу заподіяння їм моральної шкоди, а останню також не допитав за яких обставин вона втратила золоту сережку, та постановив рішення про задоволення їх позову.

Вирок суду в  частині  цивільного  позову судом не

 

мотивований, а в регулятивній частині судового документу не розмежовані суми моральної і матеріальної шкоди, а;.........

вказані лише загальні суми присуджених коштів на користь потерпілих.

Таким чином суд, не повно дослідив обставини справи, які стосуються цивільного позову.

Вказані порушення допущені судом першої інстанції, відповідно до ст.ст.367,368 КПК України, є істотними і тягнуть скасування вироку в частині цивільного позову, а справа направленню на новий судовий розгляд.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 січня 2007 року щодо нього в частині цивільного позову про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2та про стягнення на користь ОСОБА_3. з ОСОБА_1. моральної та матеріальної шкоди скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства до того ж суду в іншому складі.

В решті вирок залишити без зміни.