Справа №2-304/2007 р.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 р. Ренійській районний суд
Одеської області
у складі: - головуючого судді Бешлієвої Т.А.
· при секретарі Федосіївої Т.А.
· за участю представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1до Ренійської міської Ради про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на АДРЕСА_1-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач по справі представник Ренійської міської Ради вважає, що його притягнуто в якості відповідача безпідставно, він є неналежним відповідачем, оскільки його права та інтереси в даному спорі не зачіпаються, справу просив розглянути в його відсутності.
Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1, не заперечує про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на АДРЕСА_1за позивачкою ОСОБА_1 і просить справу розглянути в його відсутність, надавши відповідну заяву. Представник позивачки у судовому засіданні змінила позовні вимоги, просить визнати за нею тільки право власності на вищевказаний будинок та не заперечує про розгляд справи у відсутності відповідача та третьої особи.
Судом в ході судового розгляду справи були досліджені:
· відповідь Ренійської РДНК, від 20.11.2006 р., № 438 на ім'я ОСОБА_1 про відмову у видачи свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропущенням 6 місячного терміну;
· копія технічного паспорту на будинок індивідуального житлового фонду поАДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_2;
· копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно серії СВХ № 152334, на ім'я ОСОБА_1;
· копія свідоцтва про смерть 26.01.2000 р. ОСОБА_2 серії І-ЖД НОМЕР_1
· копія свідоцтва про смерть 07.05.2005 р. ОСОБА_3 серії І-ЖД НОМЕР_2
· копії квитанції про сплату послуг за енергопостачання;
· копія рішення виконкому Ренійської міської Ради, від 28.05.2004 р. № 243 про дозвіл на реєстрацію кімнати в домоволодінні АДРЕСА_1
· копія рішення виконкому Ренійської міської Ради, від 25.10.2002 р. № 410 про ввід в експлуатацію житлового будинку та господарсько-побутових споруд по АДРЕСА_1
· копія акту прийому в експлуатацію житлового будинку та господарсько-побутових споруд по АДРЕСА_1
· копія рішення виконкому Ренійської міської Ради, від 13.04.1964 р. № 123 про надання земельної ділянки під індивідуальне будівництво, на ім'я ОСОБА_4;
· копія рішення виконкому Ренійської міської Ради, від 08.08.1988 р. про надання земельної ділянки в безстрокове користування і індивідуальне будівництво, на ім'я ОСОБА_2;
· копія плану земельної ділянки по АДРЕСА_1;
· копія договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, на ім'я ОСОБА_2;
· заява третьої особи ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини на користь сестри ОСОБА_1;
Дослідивши надані докази, судом було встановлено такі обставини:
2
Позивачка звернулась до суду і просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті батьків: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Батько позивачки помер 26.01.2000 року, після його смерті залишилось спадкове майно: 1/2 частка домоволодіння по АДРЕСА_1
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька були його дружина ОСОБА_3 та його діти - позивачка по справі ОСОБА_1, та її брат ОСОБА_1 Позивачка ОСОБА_1 на час смерті батька проживала разом з матір'ю ОСОБА_3 у вищевказаному домоволодінні, вони фактично вступили в володіння та управління спадковим майном, на свій розсуд розпоряджались майном, зробили поточний ремонт, сплачували комунальні платежі, но у зв'язку з тим, що будинок не був зданий в експлуатацію, вони не мали можливості переоформити його на своє і'мя. Син померлого, ОСОБА_1, на час смерті батька разом з ними не проживав, спадщину не прийняв. Таким чином, частка матері у спадковому будинку була - 3/4, а частка позивачки - 1/4 частини будинку.
Мати позивачки померла 07.05.2005 року, після її смерті відкрилась спадщина на 3/4 частки домоволодіння АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті були діти - позивачка по справі ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_1 На час смерті матері позивачка постійно проживала разом з матер'ю і на підставі ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину, тому як фактично вступила у володіння та управління спадковим майном. Брат позивачки - ОСОБА_1 в свою чергу відмовився від прийняття спадщини на користь сестри ОСОБА_1, про що надав відповідну заяву.
Позивачка звернулась в нотаріальну контору за прийняттям спадщини після спливу 6 місячного терміну, вона не знала, що це необхідно зробити в 6 місячний термін зі дня смерті матері і тому в нотаріальній конторі ії відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину і рекомендували звернутись до суду, крім того в неї було правовстановлюючих документів на будинок.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 також підтвердив, що знав батьків позивачки, був їх сусідом. Проживали вони у спадковому домоволодінні по означеній адресі до своєї смерті разом з дочкою ОСОБА_1, син постійно був в рейсах і з ними не жив. ОСОБА_2 помер в 2000 році, ОСОБА_1 з матер'ю поховали його І залишились проживати в цьому будинку, мать дуже хворіла, ОСОБА_1 доглядала її, коли та померла вона залишилась там проживати, сплачує всі необхідні платежі, розпоряджається майном, займалась оформленням документів на будинок.
Вислухавши пояснення позивачки і її представника, свідчення свідка, вивчивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню виходячи з наступного: до прав и обов'язків, що виникли до введення в чинність нового закону, у тому числі тих з них, що з якихось причин виявилися не здійсненними (не виконаними) на момент введення в чинність нового закону, застосовується раніше діюче законодавство. Враховуючи те, що права и обов'язки виникли до введення в чинність нового закону, правовідносини між сторонами регулюються ЦК України 1963 року. На підставі ст. 549 ЦК України (1963 р.) признається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Враховуючи, що позивачка є спадкоємцем і після смерті спадкодавця ОСОБА_2 протягом 6 місяців фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, суд приходить до висновку про те, що її права на спадкове майно у вигляді 1/4 частки домоволодіння по АДРЕСА_1- невизнані.
Щодо прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6, то ст. 1216 ЦК України визначає, що спадкоємством є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Частина 3 ст. 1268 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям з часу відкриття, крім того позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, іншій спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на її користь. Належність будинку померлому ОСОБА_2, підтверджується технічним паспортом на будинок індивідуального житлового фонду поАДРЕСА_1 витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, поясненнями свідка ОСОБА_5 про будівництво померлими батьками позивачки цього будинку.
3
Підстав, які не дозволяють перехід права власності від померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до позивачки - судом не встановлено. Право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6 припинилось у зв'язку зі смертю, а право власності позивачки може виникнути тільки на підставах, які не заборонені законом. Згідно ст. 12 ЗУ „Про власність" громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. В зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від прийняття спадщини на користь сестри ОСОБА_1, суд вважає за можливе прийняти таку відмову, тому, що на підставі ст. 1274 ЦК України спадкоємець по закону має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь кого із спадкоємців по закону незалежно від черги.
Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті її батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Заперечення представника Ренійської міської Ради з приводу неналежного притягнення міської Ради в якості відповідача, суд вважає безпідставними і невідповідаючими діючому законодавству, оскільки орган місцевого самоврядування може бути суб'єктом спадкового права. Ст. 1277 ЦК України передбачено, що в разі неприйняття спадкоємцем спадщини, суд може визнати її відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Крім того, діюче цивільне законодавство при певних умовах покладає на органи місцевого самоврядування обов'язки по вживанню заходів щодо охорони спадщини громадян, управління спадковим майном. На підставі вищенаведеного, притягнення Ренійської міської Ради в якості відповідача в позові ОСОБА_1 правомірно. Виходячи з вищевикладеного,
Керуючись ст.ст. З, 10, 11, 60,212,213 ЦПК України, ст. 549 ЦК України (1963 р.), ст.ст.
328, 346, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268, 1270, 1274 ЦК України (2003 р.), ст.ст. 11-13, 48 Закону
України «Про власність», ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1- задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1право власності на спадкове майно, після смерті батьквів ОСОБА_2 і ОСОБА_6 у вигляді: АДРЕСА_1
Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів - після подання заяви про апеляційне оскарження.