ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" вересня 2010 р.Справа № 9/45-1130
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Приватного підприємства "Катруб", вул. Санаторна, 2, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48120
до Приватного підприємства "Затишний двір", вул. Коновальця, 6, м.Тернопіль, 46000
про стягнення 56 664 грн. 43 коп. заборгованості, з яких: 55 664 грн. 43 коп. - основний борг, 1000 грн. 00 коп. - витрати на правову допомогу.
За участю представників сторін:
позивача: Веприк Т.М. –довіреність №7 від 17.06.2010р.
відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
Суть справи: Позивач - Приватне підприємство "Катруб", вул. Санаторна, 2, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Затишний двір", вул. Коновальця, 6, м.Тернопіль про cтягнення 55 664 грн. 43 коп. - основного боргу, 1000 грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу.
Позов обґрунтовується належним чином завіреними копіями : договору № 74 від 04.03.2009р. про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів з додатком, графіка-дислокації до договору №74, актів про надання послуг з вивозу та утилізації ТПВ від 29.01.2010р. № 146, від 26.02.2010р. № 304, від 31.03.2010р. №748, від 30.04.2010р. №1014, від 31.05.2010р. №1131, від 30.04.2009р. №250, від 25.05.2009р. №294, від 30.06.2009р. №358, від 31.07.2009р. №453, від 31.08.2009р. №563, від 30.09.2009р. №675, від 30.10.2009р. №761, від 30.11.2009р. № 859, від 31.12.2009р. №990, акту звіряння взаємних розрахунків станом 31.05.2010р., та іншими матеріалами.
Також, листом від 03.09.2010р. позивач долучив до матеріалів справи копію акта від 31.08.2010р., складеного між ПП "Катруб" та ПП "Затишний двір" про те, що акти про надання послуг від 29.01.2010р. № 146, від 26.02.2010р. № 304, від 31.03.2010р. №748, від 30.04.2010р. №1014, від 31.05.2010р. №1131 складені на виконання договору №74 від 04.03.2009 р., хоча у самих актах зроблено посилання на договір №74 від 01.04.2004р., що є технічною помилкою. Долученим актом сторони підтвердили той факт, що інших договорів за цим же номером та тією ж датою між підприємствами не укладалося.
Ухвалою господарського суду від 07.07.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд вперше призначено на 20.07.2010 р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 27.08.2010р. та на 03.09.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та через неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач участь уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст.64,77 ГПК України.
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, заслухавши доводи позивача, господарський суд встановив наступне.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Як вбачається із матеріалів справи 04.03.2009р. між сторонами укладений договір №74 про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, за умовами п.1.1. якого Замовник (відповідач по справі) доручає, а Виконавець (позивач по справі) надає йому послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів, накопичених у Замовника, на умовах цього договору, а Замовник в свою чергу зобов’язується своєчасно, у встановлений Договором термін (п.3.1.), сплачувати надані послуги. Термін дії Договору з 01.04.2009р. до 31.12.2011р. (п.8.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору вартість перевезення 1 куб. м ТПВ становить 15,20 грн., крім того ПДВ 20% 3,04грн., обсяг перевезень в місяць становить 391,94 куб. м по ціні 5957,49 грн. та ПДВ 20 % 1191,50 грн., всього 7148,99 грн.
На виконання умов Договору позивачем розміщено на території відповідача 30 контейнерів об’ємом 0,66 та 1,1 куб. м та здійснено вивіз твердих побутових відходів згідно графіка-дислокації, погодженого сторонами.
Проте, як зазначає позивач, 03.08.2009р. доповненням до договору №74 від 04.03.2009р. сторони погодили вартість перевезення 1 куб. м ТПВ, яка становить 15,20 грн., утилізація 1 куб. м становить 2,56 грн., крім того ПДВ 20% - 3,55 грн. Середньомісячна сума до оплати за надані послуги становить 8353,03 грн.
Як стверджує позивач, ним згідно вимог договору надано відповідачеві послуги в повному обсязі за період з 2009р. по травень 2010року, що підтверджується актами про надання послуг за 2010 рік, а саме №146 від 29.01.2010р., №304 від 26.02.2010р., №748 від 31.03.2010р., №1014 від 30.04.2010р., №1131 від 31.05.2010р. з яких вбачається, що у зазначений період позивачем надано послуги на суму 40014,19 грн. Одночасно, в підтвердження заборгованості відповідача за попередній період, що виникла у 2009 році та станом на 01.01.2010р. позивач надав суду Акти виконаних робіт від 30.04.2009р. №250, від 25.05.2009р. №294, від 30.06.2009р. №358, від 31.07.2009р. №453, від 31.08.2009р. №563, від 30.09.2009р. №675, від 30.10.2009р. №761, від 30.11.2009р. № 859, від 31.12.2009р. №990, з яких вбачається, що у зазначений період позивачем надано послуги на суму 65946 грн. 09 коп.
Зазначені акти виконаних робіт підписані взаємно позивачем та відповідачем і скріплені їх печатками (належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи).
Також, із поданого позивачем розрахунку у 2009 році відповідачем частково сплачено борг в сумі 17195 грн. 85 коп. а у 2010р. станом на 31.05.2010р. у сумі 33100,00грн. Крім того, зазначений факт підтверджується і Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.05.2010р., відповідно до якого станом на 01.01.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 48750 грн. 24 коп. а станом на 31.05.2010р. –55664,43 грн. Вказаний Акт підписаний взаємно сторонами та завірений їх печатками.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи сторони підтвердили факт надання вказаних послуг і іншими документами. Зокрема, позивачем подано суду акт від 31.08.2010р., укладений між ПП "Катруб" та ПП "Затишний двір" про те, що вказані вище акти про надання складені на виконання умов договору №74 від 04.03.2009 р., хоча у самих актах зроблено посилання на договір №74 від 01.04.2004р., що є технічною помилкою. Долученим актом сторони підтвердили той факт, що інших договорів між підприємствами не укладалося.
Разом з цим, як стверджує позивач, відповідачем умови Договору не виконано належним чином, зокрема відповідач вчасно та в повній мірі за надані послуги не сплачував з дня укладення договору, чим порушив п. 3.1 та п.4.2.1 Договору. А тому, позивач вказує, що згідно актів виконаних робіт, з врахуванням заборгованості за попередній період, відповідач заборгував позивачу за послуги надані 40014 грн. 19 коп. за договором № 74 від 04.03.2009р.
Згідно п. 3.1. договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів вноситься не пізніше 25 числа місяця, що настає після розрахункового періоду.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, які регулюються положеннями глави 63 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Оскільки сторони у договорі обумовили строк оплати відповідачем –Замовником вартості наданих послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, то згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобов’язання підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як слідує з матеріалів справи, а саме: актів виконаних робіт, підписаних повноважними представниками сторін без зауважень та завірених печатками підприємств, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідач на виконання умов договору протягом періоду з 2009 року по травень 2010р. заборгував позивачу за надані послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 55664,43 грн.
Крім того, відповідачем фактично визнано існування зазначеної суми заборгованості шляхом підписання без заперечень акту звіряння взаєморозрахунків за даними обліку, станом на 31.05.2010р. Зокрема, як вбачається з даного акту звірки сторони визначили існування заборгованості за договором станом на 31.05.2010р. у розмірі 55664,43 грн. зазначений Акт підписаний представниками позивача та відповідача, а також завірений їх печатками.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати належним чином доведеним існування заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 55 664 грн. 43 коп.
При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509 ЦК України позовні вимоги в частині стягнення 55 664 грн. 43 коп. заборгованості підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені.
Щодо питання про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн., то судом встановлено наступне.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, тощо. Тобто судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
У відповідності до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Матеріали справи свідчать про те, що 25 червня 2010 р. між ПП "Катруб" в особі директора Білика Олега Ростиславовича (Замовник), з одного боку, та адвоката ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір (б/н, б/д) про надання правової допомоги, за умовами якого виконавець здійснює надання замовнику оплатної правової допомоги, а саме надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань та здійснення представництва інтересів Замовника у господарському суді Тернопільської області за його позовом про стягнення боргу за договором про надання послуг.
Разом з цим, позивачем суду не надано доказів, які б підтверджували надання послуг з правової допомоги позивачу адвокатом ОСОБА_1. із зазначенням їх виду та вартості. Зокрема, як вбачається представником позивача в судових засіданнях являється не безпосередньо адвокат ОСОБА_1. а інша особа - Веприк Т.М. за довіреністю №7 від 17.06.2010р.
Також і на підтвердження оплати послуг адвоката позивачем надано суду лише копію зазначеного Договору. Однак, з врахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 11.10.2006р. у справі №35/154-06 відповідно до ст. 1087 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та перекази коштів в Україні”, п. 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р.), такими належними доказами сплати грошових сум можуть бути: меморіальний ордер, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив.
А тому, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про надання правових послуг адвокатом та факту оплати таких послуг позивачем.
Разом з цим, в зв’язку з неподанням доказів суд неодноразово витребовував їх у відповідача, зокрема, ухвалами від 20.07.2010р. та від 27.08.2010р. суд, у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, зобов’язував позивача надати докази на підтвердження надання послуг з правової допомоги позивачу адвокатом ОСОБА_1. із зазначенням їх виду та вартості (акт виконаних робіт та рахунок на оплату послуг); підтвердження сплати коштів за надання правової допомоги у розмірі 1000 грн.(виписку з банку); належним чином завірену копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю адвокатаОСОБА_1.
Однак, таких доказів представник позивача не надав, причин ненадання не вказав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
В зв’язку з чим, суд позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - приватного підприємства "Затишний двір" 1000 грн. витрат на правову допомогу, залишає без розгляду.
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та враховуючи, що відповідач в судове засідання не з’явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, а тому суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства "Катруб", смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область до Приватного підприємства "Затишний двір", м.Тернопіль про стягнення 55 664 грн. 43 коп. - основного боргу обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення. В частині стягнення стягнення 1000 грн. витрат на правову допомогу суд позов залишає без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В свою чергу із змісту, ч. 5. ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд державне мито та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладає на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог зокрема з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 556 (п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 64 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У судовому засіданні 03.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, відповідно до ст. 85 ГПК України із зазначенням дати виготовлення повного тексту рішення у даній справі.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 11, 16, 205, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 901-903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Затишний двір", вул. Коновальця, 6, м.Тернопіль (ідент. код 36314212), р/р 26002770937811 в Тернопільській філії АКБ Укрсоцбанк, МФО 338017, на користь Приватного підприємства "Катруб", вул. Санаторна, 2, смт. Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область (ідент. код 32808246), ІПН 328082419147, р/р 26004055101645 в ТФ "приватбанк", МФО 338783 –55664 (п’ятдесят п’ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 43 коп. основного боргу, 556 (п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 64 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Позовні вимоги в частині стягнення 1000 грн. витрат на правову допомогу, залишити без розгляду.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 08 вересня 2010 р., через місцевий господарський суд.
Суддя