П О С Т А Н О В А

іменем   України

Справа № 2 – а – 44 /10 р.

22 вересня 2010 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області у складі: головуючого – судді Базіль Л.В., при секретарі Понідзельській О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти № 3 ОДДЗ УДАІ УМВС України в Запорізькій області Курант Олексія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

                         ОСОБА_1 звернувся до Нижньосірогозького районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до інспектора ДПС роти № 3 ОДДЗ УДАІ УМВС України в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.1 КпАП України від 08 липня 2010 року, а саме зазначив що він рухався в межах 426 км а/д Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, та керуючи автомобілем Тойота, перевищив встановлену швидкість руху на 22 км/годину, рухався зі швидкістю 112 км/годину. Прохає скасувати винесену щодо нього зазначену постанову, оскільки ПДР не порушував, рухався з дозволеною швидкістю руху, працівники ДАІ не повідомили його чим вимірювали швидкість руху, з цих причин вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, прохав, покладаючись на викладені у позовній заяві мотиви, їх задовольнити, скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, мотивуючи незаконність винесеної щодо нього вказаної постанови тим що він рухався з дозволеною швидкістю руху, не порушував норми допустимої швидкості руху.

 Відповідач інспектор ДПС роти № 3 ОДДЗ УДАІ УМВС України в Запорізькій області Курант О.С. в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки. Клопотань про відкладення розгляду справи та заперечень на позов від відповідача до суду не надходило.

Відповідно ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає  позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та має водійське посвідчення. ( а. с. 6,7 ). 08 липня 2010 року відповідачем було накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України – а саме перевищення встановленої швидкості руху на 22 км/год, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії АР № 355589.(а.с.4).

Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КпАП України.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

В копіях оскаржуваної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення, які були вручені ОСОБА_1 відповідачем на місці їх складання відсутні посилання щодо фіксації правопорушення будь – яким технічним засобом, разом з тим в оригіналі вищезазначених постанови та протоколу про адміністративне правопорушення, які були складені відносно ОСОБА_1 та які були витребувані з відділення ДАІ, зазначено що швидкість вимірювалася «Радіс» 2117. Враховуючи викладене, суд критично відноситься до посилання відповідача на зазначений засіб фіксації швидкості руху, зазначений після винесення оскаржуваної постанови.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол ні оскаржувана постанова не містить.

Відповідачем не були встановлені та опитані свідки, зі змісту постанови не вбачається, яким саме технічним приладом чи засобом зафіксоване правопорушення.

  Згідно ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, відсутні підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України.

Керуючись ст. 293 КпАП України, ст. ст. 9 - 12, 18,19, 159, 160, 162, 163  КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

                          Скасувати постанову серії АР № 355589 від 08 липня 2010 року інспектора ДПС роти №3 ОДДЗ УДАІ УМВС України в Запорізькій області, Курант Олексія Сергійовича по справі про адміністративне правопорушення від 08.07.2010 року ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.

                          Провадження по справі закрити.

                          Постанова суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Копію постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом  трьох днів з дня його ухвалення надіслати відповідачу – Курант Олексію Сергійовичу.

Суддя: