БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07540, Київська область, м. Березань, вул.. Леніна, 32
Справа №2-256/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2010року Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кірєєв Р.В.
при секретарі Грищенко А.І.
за участі
від позивача ОСОБА_1
від відповідача Романенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Березань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1) звернулась до Березанського міського суду Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області (далі по тексту – відповідач, УПФУ у м. Березань) про зобов»язання УПФУ у м. Березань здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 1 серпня 2008року по день ухвалення судового рішення державної пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до вимог статті 50 вказаного закону в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; зобов»язання УПФУ у м. Березань провести перерахунок доплати відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
В судовому засіданні 16 серпня 2010року позивач уточнила позовні вимоги та просить суд визнати дії УПФУ в м. Березань незаконними, зобов»язати УПФУ у м. Березань здійснити перерахунок та виплату їй за період з 1 серпня 2008року по день ухвалення судового рішення у справі державної пенсії відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до вимог статті 50 вказаного закону в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні 16 серпня 2010року позивач уточнені позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову ОСОБА_1 заперечила повністю, вказавши при цьому, що Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України та актами Кабінету Міністрів України тощо.
При цьому відповідач стверджує, що розміри пенсій, установлені Кабінетом Міністрів України для інвалідів – чорнобильців, жодного разу не були нижчими ніж розміри прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб , які втратили працездатність.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Березанський міський суд Київської області приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом, на підставі дослідження в судовому засіданні оригіналів документів, копії яких містяться в матеріалах справи та пенсійної справи позивача, встановлено, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до першої категорії як особа, учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та інвалідом ІІ групи, захворювання якої пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а. с. 6, 33).
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин далі по тексту – Закон України № 796-XII) , якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону України № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в м. Березань з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України №796-ХІІ.
Згідно відповіді УПФУ в м. Березань №50/Т-1 від 14 липня 2010року (а.с.7) позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на те, що при призначенні мінімальної пенсії, зокрема громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Пенсійний фонд України керується положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008року №530; розміри мінімальних пенсій, установлені КМ України для інвалідів – чорнобильців жодного разу не були нижчими, ніж розміри прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Як в ідмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, так і під час розгляду даної справи судом УПФУ в м. Березань зазначило, що поняття «мінімальна пенсія за віком» визначено виключно Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а, отже, розмір мінімальної пенсії за віком, установлений ст. 28 вказаного Закону, не може застосовуватись як розрахункова величина для розрахунку розмірів будь – яких пенсійних виплат, особливо мінімальних їх розмірів, зокрема мінімальної пенсії по інвалідності або в разі втрати годувальника, що встановлюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з розрахунку пенсії ОСОБА_1 (а. с. 8) та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, в період з 1 серпня 2008року пенсія позивачу обраховувалась виходячи з положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008рік» та постанови КМ України №654 від 16 липня 2008року.
Між тим, в ідповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 1 січня 2008року) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 1 січня 2008року) в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до вимог статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (вказана правова позиція ґрунтується на висновках, викладених у постановах ВСУ, зокрема, від 11 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про перерахунок пенсій).
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Проведення УПФУ у м. Березань нарахування та виплати позивачу державної основної та додаткової пенсії відповідно до вимог ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008рік» та відмову відповідача у перерахунку пенсії позивачу не можна визнати обґрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту – Закон України № 796-XII, у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, відповідно до положень якого відповідач нараховував пенсію позивачу з 2008року ) о собам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах для інвалідів ІІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень статті 54 Закону України № 796-XII (у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI) у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З матеріалів справи вбачається, що з 1 січня 2008року УПФУ у м. Березань позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія відповідно до положень Закону України Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Між тим, Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, після визнання положень вказаної редакції неконституційними та постанов Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Виходячи з положень статті 152 Конституції України положення Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто з 22 травня 2008 року.
Відповідно до положень статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 213- 215 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як особі, віднесеній до категорії 1, інваліда II групи, щодо якої установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком виходячи із розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні перерахунок та виплати за період з 1 серпня 2008року по 16 серпня 2010року.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Березанського міського суду /підпис/ Р.В. Кірєєв
Київської області
згідно з оригіналом,
Суддя
Березанського міського суду Р.В. Кірєєв
Київської області
- Номер: 6/445/24/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-256/2010
- Суд: Золочівський районний суд Львівської області
- Суддя: Кірєєв Родіон Володимирович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.04.2017
- Дата етапу: 03.05.2017
- Номер:
- Опис: про розірвання шлюбу.
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-256/2010
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Кірєєв Родіон Володимирович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.03.2010
- Дата етапу: 30.04.2010