АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2010 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готра Т.Ю.,
суддів : Джуги С.Д., Панька В.Ф.,
при секретарі : Майор Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» на рішення Хустського районного суду від 09 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» про стягнення заборгованості по виплаті відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов’язаного із виконанням ним трудових обов’язків та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 17 березня 1982 року з нею стався нещасний випадок, внаслідок чого вона отримала трудове каліцтво і з 22 червня 1985 року визнана інвалідом 2 групи безстроково.
Посилаючись на те, що додатком до наказу ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» №216 від 08.12.1999 року їй було визначено розмір виплат з відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я, пов’язаного із виконанням yt. трудових обов’язків, а саме з 1 січня 2000 року у розмірі 84,86 грн. щомісячно, яка була проіндексована і повинна була бути виплачена їй у вересні 2007 року, разом із виплатою за серпень 2007 року, однак, починаючи із серпня 2007 року по 1 березня 2010 року ніяких виплат із ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» вона не отримувала, просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті відшкодування по трудовому каліцтву в сумі 3308 грн. та 2000 грн. моральної шкоди, завданої їй у зв’язку з невиплатою зазначених сум.
Рішенням Хустського районного суду від 09 квітня 2010 року позов задоволено. Стягнуто із ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_1 3308 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди та 500 грн. по оплаті послуг адвоката, а всього 5808 грн., а також на користь держави 151 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
У апеляційній скарзі ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.
У судовому засіданні представник апелянта ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» Гусак С.М. апеляційну скаргу підтримав.
Представник позивачки ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а тому її неявка згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач боргує позивачці 3308 грн. виплат з відшкодування по трудовому каліцтву, неодержання яких призвели до спричинення їй моральної шкоди в сумі 2000 грн., а тому дійшов висновку про стягнення цих сум.
Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з таких підстав.
Так, рішенням Хустського районного народного суду Закарпатської області від 14 лютого 1985 року стягнуто одноразово з Закарпатського обласного підприємства електричних сіток 596 крб.40 коп. на користь ОСОБА_1 різницю між пенсією і заробітком за час з 26 жовтня 1983 року до 26.01.1985 року, а з 27.01.1985 року вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки по 39,76 крб. до дня медичного переосвідування.
Позивачка ОСОБА_1 у позові просить стягнути з відповідача на її користь 3308 грн. заборгованості по виплаті відшкодування по трудовому каліцтву та 2000 грн. моральної шкоди, завданої їй у зв’язку з невиплатою зазначених сум. Як на підставу своїх вимог посилалася на додаток до наказу № 216 від 08.12.1999 року, яким ніби то їй було встановлено розмір відшкодування шкоди з 01.01.2000 року в сумі 84,86 грн..
Однак, в матеріалах справи відсутній зазначений додаток до наказу, як і самий наказ, які суду першої інстанції для огляду сторонами не надавалися, тоді як відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Наявний в матеріалах справи лист ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» від 22.08.2007 року беззаперечно не стверджує наведених позивачкою обставин, а тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про доведеність її вимог та задоволення у зв’язку із цим її позову.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, яким у позові ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» - задовольнити.
Рішення Хустського районного суду від 09 квітня 2010 року – скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» про стягнення заборгованості по виплаті відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов’язаного із виконанням ним трудових обов’язків та моральної шкоди – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :