АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Панька В.Ф.,
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Ракошинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про продовження строку для прийняття спадщини,
в с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, до якого входить житловий будинок по АДРЕСА_1.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт на ОСОБА_1, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом 09 грудня 2005 року.
Посилаючись на те, що вона є інвалідом 2-ї групи, і відповідно має право на обов’язкову частку у спадщині, яку вчасно не змогла прийняти у зв’язку з хворобою, тому просила продовжити їй строк для прийняття спадщини, як пропущений з поважних причин.
Заочним рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14 квітня 2010 року визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання нею заяви до Мукачівської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3, який слід рахувати з дня винесення рішення протягом трьох місяців.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 скаргу підтримали.
Представник позивачки ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Позивачка ОСОБА_2 та представник Ракошинської сільської ради у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду цього питання були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому дійшов висновку, що такий їй слід поновити.
Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Частиною1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, чоловік позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема житловий будинок по АДРЕСА_1.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт на ОСОБА_1, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом 09 грудня 2005 року.
Позивачка ОСОБА_2 у строк, встановлений законом, спадщину не прийняла, а саме не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, так як не проживала постійно із спадкоємцем. Тільки у січні 2010 року, майже через п’ять років після відкриття спадщини, звернулася до суду з даним позовом в якому просила продовжити їй строк для прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3, як пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Однак, позивачка ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.60 ЦПК України не довела та не подала суду доказів на підтвердження тієї обставини, що вона строк на прийняття спадщини за померлим чоловіком пропустила з поважної причини, зокрема із-за постійної хвороби, як вважав встановленим суд першої інстанції, тоді як в матеріалах справи про це відсутні будь-які докази, тобто щодо постійної хвороби позивачки, починаючи з квітня 2005 року (часу відкриття спадщини за померлим ОСОБА_3) по січень 2010 року (часу звернення до суду з даним позовом).
Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про пропуск позивачкою строку для прийняття спадщини з поважної причини, внаслідок чого безпідставно визначив їй додатковий строк для подання нею заяви до Мукачівської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, яким у позові ОСОБА_2 слід відмовити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Керуючись ст..ст.307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14 квітня 2010 року – скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до Ракошинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про продовження строку для прийняття спадщини – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :