АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Джуги С.Д., Кеміня М.П.,
при секретарі : Добра М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що квартира АДРЕСА_1 належить їй та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, оскільки була придбана ними під час шлюбу. Однак, спільне життя з відповідачем не склалося, у зв’язку з чим останній створює їй перешкоди у користуванні зазначеною квартирою, а саме поміняв замки на вхідних дверях, що унеможливлює проживання та користування такою.
Посилаючись на наведені обставини, просила зобов’язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні зазначеною квартирою та стягнути у зв’язку з цим з нього на її користь 15 000 грн. завданої їй моральної шкоди.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 25 травня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та надати їй ключі від вказаної квартири.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
У решті позову відмовлено.
У апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити.
У судове засідання сторони та їх представники не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, ухвалюючи на підставі ст. ст. 391, 1166 ЦК України рішення про зобов’язання відповідача не чинити позивачці перешкод у користуванні квартирою та стягуючи з нього на її користь 3 000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції керувався фактом порушення права власності позивачки на квартиру та спричинення їй у зв’язку із цим моральної шкоди.
Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності сторонам по справі.
Згідно з положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Однак, позивачка у відповідності до вимог ст.60 ЦПК України не довела та не подала суду доказів на підтвердження тих обставин, що відповідачем їй створюються будь-які перешкоди у користуванні належної їм на праві спільної сумісної власності квартири, як і те, що внаслідок цього відповідачем їй було завдано моральної шкоди.
Посилання суду першої інстанції на постанову Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.03.2010 року, як на підтвердження доводів позивачки про створення їй відповідачем перешкод у користуванні належної їм квартири, є безпідставним, оскільки зі змісту постанови слідує, що реальних перешкод у користуванні спільною квартирою родини ОСОБА_2 гр.-ці ОСОБА_2 гр.-ном ОСОБА_3 встановлено не було (а.с.22-23).
Поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також беззаперечно не стверджується та обставина, що відповідачем позивачці створюються перешкоди у користуванні зазначеною квартирою.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, яким у позові ОСОБА_2 слід відмовити, а апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_6 задовольнити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 травня 2010 року – скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :