АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 3653/2010року Головуючий по 1-й інстанції:
Хіль Л.М.
Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – Макарчука М.А.
Суддів: Дряниці Ю.В., Прядкіної О.В.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю __________________________________________
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві
на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Макарчука М.А., -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати бездіяльність управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві відносно перерахунку щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протягом 2006 –2009 року.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2009 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задоволено частково.
Визнано протиправною відмову УПФУ Октябрського району в м. Полтаві стосовно виплати щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_3, починаючи з 09.09.2008 р. по 30.06.2009 р..
Зобов’язано УПФУ Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09.09.2008 р. по 30.06.2009 р
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі УПФУ Октябрського району в м. Полтаві просить вищевказану постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Заява УПФУ Октябрського району в м. Полтаві про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є безпідставною, оскільки фактично строк не пропущений у відповідності до вимог ст. 186 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 307 ч.1 п.2 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року . При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались рішенні Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з врахуванням строків звернення до адміністративного суду.
Крім того, оскільки у 2009 році до часу прийняття рішення положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають законну силу та не були змінені чи призупинені, тому з 01.01.2009 року позивач має право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Погоджуючись з даним висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог колегія суддів, разом з цим, не може погодитись з обґрунтуванням висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог за 2007 рік та з 22 травня 2008 року, так як він зроблений внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, колегія суддів, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено саме на управління пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга УПФУ Октябрського району в м. Полтаві підлягає частковому задоволенню, а постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2009 року скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог за з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задовольнити частково.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність УПФУ Октябрського району в м. Полтаві в частині не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3 , передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року до 30 червня 2009 року.
Зобов’язати УПФУ Октябрського району в м. Полтаві провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року до 30 червня 2009 року з урахуванням проведених виплат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
С У Д Д І : / підписи /
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області М.А.Макарчук