АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 5590/2010року Головуючий по 1-й інстанції:
Педяш С.І.
Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – Макарчука М.А.
Суддів: Пилипчук Л.І., Дряниці Ю.В.
при секретарі: Лимар О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області
на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку та нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати бездіяльність управління ПФУ Пирятинського району відносно перерахунку щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протягом 2006 –2008 року.
Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку та нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Пирятинському районі Полтавської області.
Зобов’язано УПФУ в Пирятинському районі Полтавської області на протязі місяця здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з липня 2007 року по грудень 2007 року у розмірі 742 грн. 65 коп. та з травня по грудень 2008 року у розмірі 782 грн. 40 коп. та провести відповідні виплати.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі УПФУ в Пирятинському районі Полтавської області просить вищевказану постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав
Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Згідно ст. 307 ч.1 п.3 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Згідно ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року . При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року, якими визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України” та рішенні Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Після прийняття вищевказаних рішень Конституційного суду України знову почали діяти положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року), тобто з цього часу відновлено право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
ОСОБА_3 того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено саме на управління пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Отже рішення суду слід вважати законними, обґрунтованими і таким, що скасуванню не підлягає.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне уточнити в резолютивній частині період, за який необхідно провести перерахунок.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що УПФУ в Пирятинському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 р. та 22.05.2008 року норма щодо внесення змін до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” втратила чинність та не підлягала застосуванню.
ОСОБА_3 того, колегія суддів, враховуючи той факт, що функція здійснення перерахунку та нарахування пенсії покладена на відповідача, саме якому надані такі повноваження, приходить до висновку, що місцевий суд не може самостійно здійснити перерахунок Доплати до пенсії, тому посилання в резолютивній частині постанови суду першої інстанції на певну суму перерахунку відлягає виключенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 3, 309 ч.1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2009 року змінити в частині визначення періоду, за який підлягає перерахунку пенсія ОСОБА_3 та виключити посилання на певну суму перерахунку
Зобов’язати УПФУ Пирятинського району Полтавської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
С У Д Д І : / підписи /
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області М.А.Макарчук