АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц-3883   2010 р.                         оскаржуване рішення ухвалено

Категорія:  5                                         під головуванням Сушко О.О.

Доповідач Міхасішин І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

3 вересня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Іващука В.А., Якименко М.М.

При секретарі: Зозулі Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду Вінницької області  апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 04 червня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, вимоги якого змінював і уточнював 09.02.2010 р. і  26.04.2010 р. (а.с. 80-81; 131-132), про визнання частково недійсним в частині покупця біржового контракту №328 договір купівлі-продажу нерухомості від 17 липня 2006 року, укладеного між ТОВ «Профсервіс» (продавець) та СПД  ФО ОСОБА_2 (покупець).

Визнати його дійсним покупцем та власником  нерухомості, яка була предметом продажу за цим контрактом.

Визнати за ним право власності на земельну ділянку розміром 1,0000 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_2, зловживаючи правами повіреного згідно із договором доручення від 13 червня 2006 року оформив на своє імя право власності на придбану за його кошти нерухомість і земельну ділянку та відмовляється передати все одержане у звязку з виконанням доручення.

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 04 червня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів викладених в апеляційній скарзі прийшла до висновку, що дану скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 своїм дорученням від 13 червня 2006 року уповноважив ОСОБА_2 придбати  нежитлову будівлю та земельну ділянку площею 1 га, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, якими в подальшому розпорядитися за вказівкою довірителя – ОСОБА_3 Ця довіреність була видана на один рік до 13.06.2007 р. (а.с. 113).

Згідно з біржовим контрактом №328 договір купівлі-продажу (відчуження) нерухомості від 19 липня 2006 року ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Профсервіс» нежитлову будівлю загальною площею 3301,4 кв. м., що складається із приміщення складу та майстерні ізоляційних матеріалів літ. А, приміщень комірника літ. а; а1; а2, світлиць А1; А11, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за 31069 грн. (а.с. 8-10).

Згідно із договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22 грудня 2006 року ОСОБА_2 придбав у Ладижинської міської ради земельну ділянку площею 1 га, що розташована у АДРЕСА_1 за 50773 грн.

На підставі вказаного договору був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 11)

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки довірителя.

В результаті перевірки заяви ОСОБА_3 стосовно неповернення нерухомого майна та земельної ділянки ОСОБА_2 посадовими особами УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області було встановлено, що спірна нерухомість і земельна ділянка площею 1га, що розташовані у АДРЕСА_1 були придбані ОСОБА_2 за дорученням і за кошти ОСОБА_4, що було підтверджено самим ОСОБА_2

Постановою від 16 грудня 2008 року у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 190 КК України відносно ОСОБА_2 відмовлено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (а.с. 127-130).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України повірений зобовязаний негайно передати довірителеві все одержане у звязку з виконанням доручення.

За змістом ч. 1 ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору.

Згідно  із 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Отже, ОСОБА_2 всупереч  закону і взятим на себе зобовязанням оформив право власності на спірну нерухомість і земельну ділянку на своє імя та відмовляється передати довірителеві ОСОБА_3 все одержане у звязку з виконанням доручення.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Задовільняючи позов суд першої інстанції визнав доведеним, що спірне майно (нежитлова будівля і земельна ділянка) придбана ОСОБА_2 за дорученням та за рахунок позивача. Проте відповідач безпідставно ухиляється передати це майно позивачу.

До таких висновків суд першої інстанції дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 04 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 20 днів.

Судді:

З оригіналом вірно: