Справа № 2-а-72/10

ПОСТАНОВА

Іменем     України

08 вересня  2010 року

Андрушівській районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – Брагіна В.І.

при секретарі  - Лавренчук Л.М.

з участю: позивача – ОСОБА_1,представника відповідача – Пашківського П.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Андрушівської міської ради про визнання рішення частково протиправним,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся з адміністративним позовом,в якому вказував,що він подав до Андрушівської міської ради заяву  про затвердження технічної документації із землеустрою для виготовлення документів,що посвідчують право власності на 0,2343га. землі,надоної йому у встановленому законом порядку. Так рішенням виконкому Андрушівської міської ради №6 від 27.01.1993 року позивачу було надано для ведення особистого підсобного господарства 0,16га. Рішенням того ж органу №431 від 29.12.1993 року йому було передано у приватну власність 0,15га. землі (0,10га. – для ОЖБ, 0,05га. – для ОСГ). Рішенням №12 від 21.01.1994 року виконком закріпив за позивачем 0,06га. землі,тобто всього ОСОБА_1 було надано 0,37га. землі по АДРЕСА_1. З першого рішення вбачається,що 0,16га. надаються позивачу з неугідь кар’єру цегельного заводу,але оскільки місцеві жителі влаштували з кар’єру сміттєзвалище, то при проведенні технічних робіт для виготовлення документації фактичні обміри земельної ділянки якою користується позивач,складають 0,2343га., з чим він погоджується. Позивач затратив значні кошти на технічні роботи спеціалістів, узгодив межі із суміжними землекористувачами,однак рішенням сорокової сесії п’ятого скликання Андрушівської міської ради від 22.12.2009 року йому затверджено технічну документацію із землеустрою на 0,21га.:  0.10га. – для обслуговування жилого будинку, 0,11га. – для ведення селянського господарства, одночасно передано в приватну власність 0,06га. наданої в користування 21.01.1994 року. Рішення виконкому,яким позивачу було надано земельну ділянку площею 0,16га.,залишено без уваги і без відповідної мотивації відмови. Із змісту оскаржуваного рішення випливає,що позивач захватив землі загального користування – проїзд до городів,хоча раніше його там не було. Вважає,що це рішення було прийняте на догоду депутата Хоменка,який бажає заїжджати на свій город через земельну ділянку позивача,хоча він підписав протокол узгодження меж. Просив визнати частково не чинним рішення 40-ої сесії 5-го скликання Андрушівської міської ради від 22.12.2009 року. Зобов’язати Андрушівську міську раду передати йому у приватну власність 0,0243 га. земельної ділянки із 0,16га. наданих позивачу рішенням Андрушівської міської ради №6 від 27.01.1993 року і затвердити технічну документацію на всю земельну ділянку,на яку було її виготовлено, - 0,2343 га.      

Позивач в судовому засіданні позов підтримав обґрунтувавши його наведеними в позові обставинами.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав,пояснив,що позивач дійсно користується зазначеною земельною ділянкою,але на час прийняття рішення щодо виделення йому землі у приватну власність було встановлено,що земельна ділянка утримується в неналежному стані – на ній смітник.Крім цього,зазначена земельна ділянка використовується для сміжними землекористувачами для заїзду на свої ділянки,але сервітут на неї не встановлений.

Вислухавши сторони,дослідивши матеріали справи,суд встановив : рішенням виконкому Андрушівської міської ради № 6 від 27.01.1993 року позивачу було надано для ведення особистого підсобного господарства 0,16га. (а.с.9); рішенням того ж органу № 431 від 29.12.1993 року йому було передано у приватну власність 0,15га. землі (0,10га. – для ОЖБ, 0,05га. – для ОСГ) (а.с.4);рішенням №12 від 21.01.1994 року виконком закріпив за позивачем 0,06га. землі (а.с.8),тобто всього ОСОБА_1 було надано 0,37га. землі по АДРЕСА_1. Однак рішенням сорокової сесії п’ятого скликання Андрушівської міської ради від 22.12.2009 року йому затверджено технічну документацію із землеустрою на 0,21га.:  0.10га. – для обслуговування жилого будинку, 0,11га. – для ведення селянського господарства,одночасно передано в приватну власність 0,06га. наданої в користування 21.01.1994 року без зазначення її цільового призначення (а.с.7).Рішення виконкому,яким позивачу було надано земельну ділянку площею 0,16га.,залишено без уваги і без відповідної мотивації відмови.

Вирішуючи спір,суд виходить з вимог ст.118 ЗК України,згідно якої,при затвердженні проекту землеустрію щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність міська рада в своєму рішенні повинна обов’язково зазначити цільове призначення земельної ділянки,яка передається у власність громадянину. У порушення вимог закону в рішенні 40-ої сесії 5-го скликання Андрушівської міської ради від 22.12.2009 року не зазначене цільове призначення переданої позивачу в приватну власність 0,06га. Враховуючи зазначене,суд прийшов до висновку,що зазначене  рішення не відповідає вимогам закону та визнає його нечинним.

Вирішуючи позовні вимоги в частині передачі позивачу у власність земельної ділянки,суд виходить з роз’яснень Постанови пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 « Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ» про те,що вирішення питання  про передачу у приватну власність громадян земельних  ділянок до компетенції судів не входить,це є виключною прерогативою відповідного органу виконавчої влади.Виходячі з викладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині передачі позивачу у власність земельної ділянки 0,2343 га. по АДРЕСА_1 та роз’яснює позивачу його право на звернення з заявою про передачу йому зазначеної земельної ділянки до Андрушівської міської ради.

Керуючись ст.118 ЗК України,Постановою пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,ст.17,18 ч.1 п.1,19,104-106 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати не чинним рішення 40-ої сесії 5-ого скликання Андрушівської міської ради від 22 грудня 2009 року «Про затвердження технічної документації із землеустрію щодо складання документів,що посвідчують право власності на земельні ділянки та передачу земельних ділянок у власність громадянину ОСОБА_1.».

В  інший частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції

подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі

застосування судом частини третьої статті  160  КАСУ, а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку,

передбачених  частиною  четвертою  статті 167 КАСУ, було повідомлено  про  можливість  отримання   копії   постанови   суду безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.    

СУДДЯ :