Судове рішення #11099020

                                                                                                                                                           Справа № 2а-1880

2010р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 червня 2010 року                                                                  Бердянський міськрайонний  суд

                                                                                                                 Запорізької області

у складі головуючого-судді:        Пахоменка О.Г.,

при секретарі:                                Димовій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянськ адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Бердянськ, Бердянського району та АТІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Штенгелова Андрія Олександровича, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

        15.01.2010р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії АР № 125953 від 09.01.2010р. по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

У обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до копії оскаржуваної ним постанови в справі про адміністративне правопорушення від 09.01.2010р., винесеної  інспектором ДПС ВДАІ Штенгеловим А.О., він – ОСОБА_1, в цей же день, об 10-10 годин, керуючи мікроавтобусом ГАЗ 32213, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на проспекті Пролетарський в м. Бердянськ, виїхав на перехрестя доріг з вул. Р.Люксембург, де утворився затор, який змусив водія зупинитись на даному перехресті, створюючи перешкоду в русі іншим транспортним засобам.

З зазначеними в постанові обставинами та обвинуваченням позивач не згоден, оскільки вважає, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам ст.ст. 251, 256, 280 КУпАП., а саме: в них не зазначені данні водіїв транспортних засобів, яким нібито було створено перешкоду у русі і останні не опитані у якості потерпілих або свідків. Тобто, правопорушення з його боку не доведено і постанова винесена у відсутність доказів, події та складу адміністративного правопорушення. Наполягав, що при складанні відповідачем протоколу та постанови ні яких свідків при цьому не було, крім двох інспекторів ДАІ.

В судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать копії повідомлень про його виклик до суду. Заяви про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи у його відсутність, а також письмові заперечення на адміністративний позов відповідач не направив.

 Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

 Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем відносно позивача складена постанова серії АР № 125953 від 09.01.2010р. по справі про адміністративне правопорушення, згідно до якої інспектор ДПС Штенгелов А.О. зробив висновок, що 09.01.2010р., об 10-10 годин, ОСОБА_1, керуючи мікроавтобусом ГАЗ 32213, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на проспекті Пролетарський в м. Бердянськ, виїхав на перехрестя доріг з вул. Р.Люксембург, де утворився затор, який змусив водія зупинитись на даному перехресті, створюючи перешкоду в русі іншим транспортним засобам, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Цією ж постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді  штрафу у розмірі 425грн. (а.с.3, 4).

             Відповідно до ст. 289 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови.

 З цим адміністративним позовом до суду позивач звернувся 15.01.2010р., тобто в межах строків, передбачених вказаною статтею КУпАП.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.        

        Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)  встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів а також іншими документами.

Таким чином, відповідно до змісту названих норм закону, суд оцінює як докази по даній справі пояснення позивача та протокол про адміністративне правопорушення серії АР № 147138, складений відповідачем відносно позивача. Але суд критично відноситься до вказаного протоколу, оскільки зазначене в ньому обвинувачення не конкретне і з нього не можна визначитися хто саме з учасників дорожнього руху створив при зазначених в протоколі обставинах затор руху. Вказівка на те, що водій ОСОБА_1 безпосередньо  утворив цей затор на перехресті доріг інспектором ДПС Штенгеловим А.О. не зазначено.      

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи за їх сукупністю, керуючись законом і правосвідомістю.  

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.  

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з’явився, не надав доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача.

 Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 62, 63 Конституції України, ст.ст. 141, 140, 252, 258, 268, 294  КУпАП, ст. ст. 2, 8, 11, 69-71, 94, 99, 158-164, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії АР № 125953 від 09.01.2010р. по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 425 грн., визнати незаконною та скасувати.

Судові  витрати  в  розмірі   3,40 грн.   компенсувати  за рахунок  Державного бюджету  України.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі, а саме – з  07.07.2010р. з 15-00 годин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Суддя:                                                                          О.Г. Пахоменко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація