Справа № 2а-2408
2010р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2010 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
у складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,
при секретарі: Корнієнко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянськ адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС з обслуговування адміністративної території м. Маріуполь УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Михайленка Олександра Анатолійовича, про визнання поважною причини пропуску звернення до суду з адміністративним позовом, визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
УСТАНОВИВ :
25.02.2010р., ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом та уточнив свої вимоги, просив поновити йому строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно нього 11.10.2009р. інспектором ДПС роти ДПС з обслуговування адміністративної території м. Маріуполь УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Михайленко О.А., та цю постанову скасувати.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 392122 від 11.10.2009р., на нього накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Вважає, що постанова винесена незаконно, оскільки вона винесена з порушенням чинного законодавства України.
Крім того, позивач наполягав, що зазначене у цій постанові правопорушення він не скоював, він не погоджується з тим, що допустив перевищення допустимої швидкості руху на вказаній у зазначеній постанові ділянці дороги.
В судовому засіданні позивач та його представник за усною заявою ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність, а також просив відмовити у задоволенні позову (а.с.23).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що згідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 392122 від 11.10.2009р. (надалі – постанова), винесену . інспектором ДПС роти ДПС з обслуговування адміністративної території м. Маріуполь УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Михайленко О.А. відносно позивача по справі ОСОБА_1, останній 11.10.2009р., об 11-44 годин, в м. Маріуполь по вул. Купріна, керуючи автомобілем „Опель Омега”, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 83 км/год. В межах міста, чим перевищив встановлену швидкість руху більш, ніж на 20 км/год., і порушив пункт 12.4 ПДР України. На підставі зазначеного ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.3).
В самій фабулі постанови не зазначено, що швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 вимірювалась технічним приладом вимірювання швидкості «Візир». Нижче фабули описаного правопорушення у цій же постанові лише є посилання цей технічний прилад та його серійний номер : „Визир 0807181”. І лише можна припускати, що саме технічний прилад „Візир” застосовувався інспектором ДАІ при вимірюванні швидкості руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 В протоколі про адміністративне правопорушення, а також в витребуваному судом адміністративному матеріалі відсутні посилання інспектора ДАІ на докази – фотознімок з фотофіксацією автомобіля ОСОБА_1До постанови з даними зафіксованого технічним приладом часу зйомки та швидкості руху
Відповідно до ст. 294 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанову по справі по адміністративне правопорушення винесено 11.10.2009р. Позивач отримав копію оскаржуваної ним постанови в січні 2010 року, про отримання якої позивач неодноразово звертався до відділу ДАІ за місцем проживання, де отримував відмову (а.с.5, 6).
З цим адміністративним позовом до суду позивач звернувся 25.02.2010р., тому є достатні підстави для задоволення вимог позивача щодо поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
Відповідно до ч.1 ст.141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Відповідно до частини 2 цієї ж статті у разі вчинення правопорушення іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, повідомити про відповідні обставини орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд не може прийняти, як належний доказ складений інспектором ДПС протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1, в якому є посилання на технічний прилад вимірювання швидкості руху „Визир”. У протоколі та постанові відсутні посилання на те, хто саме проводив фото- фіксацію вказаного автомобіля. Зазначення в постанові цих даних є обов’язковою, оскільки у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006р. за № 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Таким чином, зазначення відомостей про цих співробітників ДАІ буде доводити факт законності та достовірності фіксації порушень ПДР технічними приладами.
Також, в постанові відсутні посилання на записи у журналі обліку роботи технічних засобів вимірювання про використання спеціального пристрою, у порядку встановленому вищевказаною Інструкцією.
Також відсутні докази і суд не може встановити, де саме був встановлений технічний прилад, за допомогою якого проводилося вимірювання швидкості, оскільки відсутні орієнтири розташування приладу до місцевості (ділянки дороги), не зазначено в межах дії яких дорожніх знаків було розташовано цей прилад, немає підтвердження, що знімок зроблено саме на автодорозі, де допустима швидкість руху транспортних засобів складає не більше 60 км/год., а інше позивач заперечує.
Відповідно до ст. 268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєнні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи за їх сукупністю, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з’явився, не надав доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 141, 122, 252, 258, 268, 294 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 11, 69-71, 94, 99, 158-164, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати поважною причину та поновити ОСОБА_1 пропущений ним строк для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Постанову серії АН № 392122 від 11.10.2009р. по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, про накладення на нього адміністративного стягнення по ч.1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 грн., визнати незаконною та скасувати.
Судові витрати в розмірі 3,40 грн. компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі, а саме – з 03.08.2010р. з 15-00 годин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: О.Г. Пахоменко