Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

справа номер 2-о-31/2010р.

    25 серпня 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі:

головуючого : Малишенко Т.О.

при секретарі: Брагіда А.А.

за участі сторін: заявника ОСОБА_1, зацікавленої особи: ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1,  зацікавлена  особа ОСОБА_2 – про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в  :

До суду звернулася ОСОБА_1, з заявою про визнання факту належності їй правовстановлюючого документа - Договору  купівлі-продажу посвідченого 22 серпня 2008 року державним нотаріусом Славутицької державної нотаріальної контори Київської області за реєстровим № 2874, на підставі якого вона придбала у приватну власність житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що 01 вересня 2008 року було зареєстровано у Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Встановлення даного факту їй необхідно для вирішення питання повного розпорядження належним їй майном на праві приватної власності. Вона не може використати дане право, в зв'язку з неправильним написанням її прізвища на українській мові у вищевказаному правовстановлюючому документі, так як її прізвище за паспортом громадянки України записано як «ОСОБА_1», а в договорі купівлі-продажу як «ОСОБА_3». Виправити дану помилку через нотаріуса вона не може, оскільки на момент посвідчення даного правочину вона була громадянкою Російської Федерації і мала російській паспорт.

В судовому засіданні заявниця повністю підтримала свої вимоги.

Зацікавлена особа ОСОБА_2, повністю підтримав вимоги заявниці та пояснив, що дружина на їх сім,ю придбавала житлове приміщення, на час оформлення її паспорт був громадянки Російської Федерації, і нотаріус помилково їх прізвище з російської мови переклала на українську як  «ОСОБА_3», а паспорт громадян України їм видали пізніше і на даний час у паспорті як його так і дружини вказано прізвище «ОСОБА_1».

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеної в свідоцтві про народження або в паспорті.

Заслухавши  заявника, зацікавлену особу, та дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1, та наявність підстав для їх задоволення.

З наданих суду письмових доказів: паспорта громадянки України, довідок про присвоєння ідентифікаційного номера, копії паспорта громадянки РФ вбачається, що правильне написання прізвища заявника на українській мові «ОСОБА_1». З картки фізичної особи  - платника податків виданої 11.08.2008 року ДПІ у м. Славутичі вказано прізвище «ОСОБА_3», проте  вказаний ідентифікаційний номер  співпадає з ідентифікаційним номером який видано 12.11.2008 року на прізвище «ОСОБА_1». У договорі купівлі продажу від  22.08.2008 року  який складено на ОСОБА_1  вказано також цей ідентифікаційний номер.

Надана суду довідка форми № 3 з КП «ЖКЦ» про осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, підтверджує факт належності даного приміщення заявнику, яка вказана як його власник.

Таким чином надані заявницею документи про її особу та належність їй на праві приватної власності житлового приміщення, свідчать про допущену помилку у написанні її прізвища на українській мові під час посвідчення договору купівлі-продажу.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом № 20/5 від 03.03.2004 року Міністерством юстиції України, дописки і виправлення можуть бути зроблені нотаріусом тільки під час вчинення нотаріальної дії.

Враховуючи вищенаведені обставини та вимоги підзаконного акту, який офіційно зареєстрований Міністерством юстиції України та є обов'язковим до виконання внесення виправлення в Договір купівлі-продажу житлового приміщення неможливо, оскільки нотаріальна дія по його посвідченню відбулася ще 22.08.2008 року, а особа громадянки ОСОБА_1, була встановлена на підставі паспорта громадянки Російської Федерації, який в неї вилучений після отримання громадянства України.

За таких обставин суд вважає, що встановлення факту належності заявнику ОСОБА_1, правовстановлюючого документа - договору  купівлі продажу житлового приміщення, посвідченого 22.08.2008 року можливо тільки в судовому порядку. Надані заявником докази, що були досліджені судом, дають всі підстави для висновку щодо належності саме їй ОСОБА_1, зазначеного договору.

Керуючись ст. 209, 215, 259 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Омськ, Російської Федерації, проживаючої за адресою АДРЕСА_1, Договору  купівлі-продажу посвідченого 22 серпня 2008 року державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області за реєстровим № 2874,  та зареєстрованого 01 вересня 2008 року в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, у відповідності до якого було придбано житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.

            Суддя