Апеляційний суд Запорізької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2007 року                                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді      Бондаря М.С.

суддів                         Гончара О.С., Ломейко В.О.

при секретарі              Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2007 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач” (надалі Товариство) про стягнення заборгованості за квартплату і плату за надані комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2006 року Товариство звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за квартплату і плату за надані комунальні послуги. Зазначало, що відповідач є проживає разом зі своїм неповнолітнім сином в кімнаті АДРЕСА_1, який перебуває на балансі і обслуговуванні Товариства. В зв'язку з чим, оплата за проживання в гуртожитку і комунальні послуги повинна надходити на рахунок Товариства. Однак відповідач неналежним чином оплачує своє проживання і надані комунальні послуги, в зв'язку з чим, станом на 01 червня 2007 року у неї виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3535,45 грн., які позивач і просив стягнути на його користь.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2007 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за період з 01 серпня 2003 року по 01 червня 2006 року в розмірі 1911,66 грн. оскільки суду не надано розрахунку заборгованості в розмірі 1623,79 грн. станом на 01 серпня 2003 року.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши по справі нове рішення.

Дослідивши в засіданні апеляційного суду обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію відповідача, висловлену нею в запереченнях на позов, і яку вона вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про недоведеність позивачем розрахунку заборгованості відповідача станом на 01 серпня 2003 року, а тому обґрунтовано відмовив у стягненні 1623,79 грн., - заборгованості відповідача на зазначений час.

Судова колегія не приймає заперечення відповідача в тій частині, що судом не враховано строки позовної давності оскільки судом першої інстанції фактично стягнуто заборгованість саме за три роки, оскільки за період з 01 серпня 2003 року по 01 грудня 2003 року (трирічний термін від дня подачі позову) заборгованості відповідач не мав.

Суд обґрунтовано встановив про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем по оплаті за проживання і комунальні послуги. З цим погодилась і сама відповідачка, заперечуючи тільки в розмірі заборгованості. Разом з тим, нею не доведено іншого ніж встановив суд першої інстанції.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж направлення справи на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2007 року по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.