Судове рішення #11116667

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2010 року                                    Справа №  27/110-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Соловйової О.І.

за участю прокурора: Дидюк Н.О. (посвідчення № 32 від 10.03.2009 р.)

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 7/26-1276  від 18.12.09 р.);

від відповідача: представник  у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  13.07.2010 р.   у справі № 27/110-10

за позовом Прокурора м. Кривого Рогу  в інтересах держави в особі Криворізької міської ради  м. Кривий Ріг

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  м. Кривий Ріг

про  зміну умов договору

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 13.07.2010 р. у справі № 27/110-10 (суддя Татарчук В.О.) задоволено позов прокурора м. Кривого Рогу, пред’явленого  в інтересах держави в особі Криворізької міської ради  м. Кривий Ріг до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  м. Кривий Ріг про  зміну умов договору оренди земельної ділянки № 1250 від 09.10.2006 р. (зареєстрований 30.10.2006 р. за № 040610801250), укладеного між Криворізькою міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2.

Змінено п. 4.1 договору оренди земельної ділянки № 1250 від 09.10.06 р., виклавши його в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, на рахунок управління Держказначейства у м.Кривому Розі № 33214815700024 у банку ГУДКУ у Дніпропетровської області МФО 805012, код ЄДРПОУ 24230992 щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.”.

          Стягнуто з фізичної особи -  підприємця ОСОБА_2 в доход державного бюджету  державне мито в сумі 85 грн. та  236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та припинити провадження у справі, оскільки вважає, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд

визнав встановленими; а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального  та процесуального права.

Скаржник вказує в апеляційній скарзі, що в ст. 15 Закону України “Про оренду землі” перелічені істотні умови такого договору, однією із якої являється орендна плата із зазначенням її розміру.

В рішенні від 13.07.2010 р. судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, до п.4.1 якого увійшли умови орендної плати, але без визначення її розміру. Так як предметом спору є річна орендна плата за укладеним договором, скаржник вважає, що суд зобов’язаний був з’ясувати її розмір та, у зв’язку з тим, що вона не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, з’ясувати для порівняння розмір цього податку з метою приведення річної орендної плати у відповідність до законодавства.

Відповідач звертає увагу на те, що статтею 188 ГК України передбачений порядок зміни та розірвання господарських договорів. На підставі вказаної статті та використовуючи своє право визнати позов  повністю або частково, надане ст. 22 ГПК України, відповідач, отримавши від Криворізької міської ради додаткову угоду від 09.07.2010 р. до вказаного договору, підписав та цінним листом від 09.07.2010 р. надіслав її позивачу разом з протоколом розбіжностей від 09.07.2010 р. Таким чином, існуючий між сторонами спір було вичерпано.

Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону України “Про плату за землю”, підставою для нарахування земельного податку є данні державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 24 Закону України “Про плату за землю” грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

Відповідач вважає, що застосована в рішенні суду редакція зміненого п.4.1 договору оренди земельної ділянки № 1250 від 09.10.2006 р. щодо річної орендної плати, яка вноситься орендарем виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, - порушує наведені вище норми матеріального права.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу  просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін, оскільки вважає його законним, обґрунтованим та винесеним із додержанням вимог чинного законодавства України.

В зв’язку із законодавчою зміною річного розміру орендної плати за землю усі договори оренди землі повинні відповідати вимогам чинного законодавства і річний розмір орендної плати за землю не повинен бути меншим трикратного розміру земельного податку.

З метою приведення договорів оренди земельних ділянок у відповідність до законодавства позивачем було надіслано відповідачу лист з пропозицією № 6/18-1137 від 09.11.09 р. підписання додаткової угоди з направленням такої угоди, однак, відповідач не погодився з укладанням вказаної угоди.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу також просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду вважає законним з огляду на наступне.

З метою приведення договорів оренди земельних ділянок, які діють станом на 01.01.08 р., у відповідність до вимог чинного законодавства, Криворізькою міською радою 24.09.08. р. було прийняте рішення № 2741 “Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок”.

Дане рішення, на теперішній час є чинним та обов’язковим до виконання всіма суб’єктами на території м. Кривого Рогу (ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні). Згідно з приписами ст. 144 Конституції України та відповідно п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердженням нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

На підставі вказаного рішення Криворізької міськради та норм ст. 188 Господарського кодексу України відповідачу було надіслано пропозицію від 09.11.09 р. № 6/18-1137 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 1250  від 09.10.06 р. в частині розміру орендної плати.

Відповідач в своєму листі вхід. від 17.12.09 р. № 351 внести вказані зміни в договір відмовився.

Розпорядженням Секретаря судової палати Неклеси М.П. № 677 від 27.09.2010 р., у зв’язку з закінченням чергової відпустки судді Лотоцької Л.О., змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

 Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що 09.10.2006 р. між Криворізькою міською радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар)  укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 1216 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору оренди землі орендодавець, на підставі рішення міської ради № 106 від 21.06.2006 р., надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення магазину з метою несільськогосподарського використання, яка знаходиться  на  вул. Маршака, 15а у Тернівському районі м. Кривого Рогу.

          Пунктами 2.1, 2.2 вказаного договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1216 кв.м, кадастровий номер 1211000000:07:029:0004.

          Договір укладено на десять років (п.3.1).

          Пунктом 4.1 вказаного договору річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Криворізького міського управління земельних ресурсів на рахунок відділення держказначейства у Тернівському районі №33216815600025 у банку УДК у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 24244864, щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

          Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв’язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства(п.4.3).

          У пункті 4.4 договору передбачено, що розмір та сума орендної плати переглядається за станом на кожне перше число кварталу в межах терміну дії договору оренди у разі:

-          зміни умов господарювання, передбачених договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки);

-          зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв.м земель міста, здійснення індексації грошової оцінки земель, змін цін, тарифів у т.ч. внаслідок інфляції;

-          погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

-          в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

Умовами пункту 10.1 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі,  за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо  зміни умов договору  спір розглядається у судовому порядку.

          Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Законом України  “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 309-VІ від 03.06.2008 р., внесено зміни до ст. 21 Закону України “Про оренду землі” та визначено, що річна  орендна  плата за земельні ділянки, які перебувають у державній  або  комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель   сільськогосподарського   призначення  -  розміру земельного податку,  що встановлюється Законом України “Про  плату за землю”;

-          для інших  категорій  земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про  плату  за  землю”.

З метою приведення договорів оренди земельних ділянок, які діють станом на 01.01.08 р., у відповідність до вимог чинного законодавства, Криворізькою міською радою 24.09.08. р. було прийняте рішення № 2741 “Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок”.

Дане рішення, на теперішній час є чинним та обов’язковим до виконання всіма суб’єктами на території м. Кривого Рогу (ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні). Згідно з приписами ст. 144 Конституції України та відповідно п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердженням нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Позивачем було надіслано відповідачу  лист № 6/18-1137 від 09.11.09 р. з пропозицією підписання додаткової угоди, з направленням такої угоди.

Однак, відповідач не погодився з укладенням вказаної угоди.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

         Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

          У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У зв’язку із змінами законодавства, умови спірного договору щодо розміру орендної плати не відповідали вимогам чинного земельного законодавства.

З метою приведення укладеного договору оренди землі від 09.10.2006 р. у відповідність до діючого законодавства, прокурор м. Кривого Рогу правомірно звернувся з позовом в інтересах Криворізької міської ради про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди в редакції, яка зазначена в позовної заяви.

          Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив позовні вимоги, при цьому не порушив норми матеріального та процесуального права і рішення відповідає обставинам та матеріалам справи, а тому відсутні підстави, передбачені статтею 104 ГПК України, для його скасування.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 02.02.10 у справі № 32/175-09.

Зважаючи на викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, з огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

          Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

                                                               ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м. Кривий Ріг залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 р. у справі № 27/110-10 залишити без змін.


Головуючий                                                                                        Р.М. Бахмат

Судді:                                                                                   Л.О. Лотоцька  

О.С. Євстигнєєв

Постанова виготовлена в повному обсязі 29.09.2010 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                           І.Г.Логвиненко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація