ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 рокуСправа № 2а-2346/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Похилі В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в адміністративну справу за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11196 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами від 09.05.2010 року №103/32-01/2967805642 Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено рішення форми «С» від 21.05.2010 року №0000232303/502 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11196 грн. 00 коп. Дане рішення відповідачем не оскаржувалось, штрафні санкції ним не сплачені. У зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на користь держави штрафні (фінансові) санкції в розмірі 11196 грн. 00 коп.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не прибула повторно, хоча була належним чином повідомлена через засоби масової інформації про дату, час і місце судового розгляду, причини неприбуття до суду не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не заявила. Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 24.03.2003 року зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності та взята на облік як платник податків.
09.05.2010 року на підставі направлення на перевірку №115 від 07.05.2010 року (а.с.15) працівниками Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в господарській одиниці бару «Динаміт», що знаходиться за адресою: смт. Іваничі, вулиця Луцька, 1, та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, про що складено акт від 09.05.2010 року №103/32-01/2967805642 (а.с.12-14).
В ході проведеної перевірки позивачем встановлено факт порушення відповідачем пунктів 1, 2, 5, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведено розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій на суму 52 грн. 00 коп., не видано розрахункового документу встановленої форми на суму 52 грн. 00 коп., не забезпечено додержання встановленого порядку використання розрахункових книжок, відсутнє ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 4978 грн. 00 коп., виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 128 грн. 00 коп.
За результатами перевірки Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено рішення форми «С» від 21.05.2010 року №0000232303/502 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11196 грн. 00 коп. (а.с.11), в тому числі: 260 грн. 00 коп. не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, 340 грн. 00 коп. за незабезпечення додержання встановленого порядку використання розрахункових книжок, 9956 грн. 00 коп. за відсутність ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 4978 грн. 00 коп., 640 грн. 00 коп. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
Дане рішення отримане відповідачем 29.05.2010 року та у встановленому законом порядку не оскаржувалося, зазначені штрафні санкції в доход держави відповідачем не сплачені.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до пункту 1, 3 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;
Відповідно до статті 21 цього ж Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 22 вищезгаданого Закону встановлює, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби наділені правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Оскільки відповідач має заборгованість перед державою зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11196 грн. 00 коп., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави заборгованість з штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11196 гривень 00 копійок (одинадцять тисяч сто дев’яносто шість гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю. Ю. Сорока