Справа №2-А-420/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді – Вуїва О.В.,
при секретарі – Кашарайло А.А.,
за участю: позивача – ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування , -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАЇ ГУМВС України в Одеській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та її скасування.
В обгрунтування позову зазначав, що 23 червня 2010 року інспектором відділу ДПС ДАЇ ГУМВС України в Одеській області відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу в цей же день о 20 годині 06 хвилин на 21 км. автодороги Одеса-Мелітополь ОСОБА_1 керував автомобілем «МАЗ» реєстр. номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстр. номер НОМЕР_2, загальна вага яких складала 50,450 т. при дозволеній вазі 38 т., порушивши п. 22,5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.
На підставі протоколу 26 червня 2010 року відносно позивача було винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Позивач вважав, що постанова винесена безпідставно та з процесуальними порушеннями, а саме з підстав:
1. порушення порядку зважування автопоїзда (зважування автомобіля та напівпричепа відбувалося одночасно, проте вони є окремими транспортними засобами та повинні зважуватися окремо);
2. порушення порядку оформлення результатів зважування під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, наявність розбіжностей в процесуальних документах;
3. порушення строків направлення йому копії постанови.
Виходячи з цих обставин ОСОБА_1 просив про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та її скасування.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 уточнили вимоги, додатково просили закрити провадження в справі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, а також заперечення проти позову в якому вказував на правомірність оскаржуваної постанови та відсутність підстав для її скасування.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи та матеріали адміністративної справи, що надійшла від відповідача, суд прийшов до наступного.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Відповідно до протоколу серії ВН № 281554 та постанови ВН № 194324 23 червня 2010 року о 20 годині 06 хвилин на 21 км. автодороги Одеса-Мелітополь ОСОБА_1 керував автомобілем «МАЗ» реєстр. номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстр. номер НОМЕР_2, загальна вага яких складала 50,450 т. при дозволеній вазі 38 т., порушивши п. 22,5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Протокол був підписаний порушником без заперечень та зауважень.
26 червня 2010 року позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами має собою наслідком відповідальність, передбачену ст. 132-1 КУпАП.
Згідно п. 3 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або остова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 4 цієї постанови зазначається, що основним документом, який дає право на рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та визначає умови і режим їх проїзду, є дозвіл, що видається перевізнику Державтоінспекцією. Допускається перевищення вагових параметрів над визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та плати за проїзд.
Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги — 4 м (для контейнеровозів на встановлених маршрутах — 4,35 м) за довжиною — 22 м (для маршрутних транспортних засобів — 25 м), фактичну масу понад 38 т, навантаження на одиночну вісь — 11 т (для автобусів, тролейбусів — 11,5 т), здвоєні осі — 16 т, строєні — 22 т (на встановлених Мінтрансзв’язку і Державтоінспекцією маршрутах — 40 т, для контейнеровозів на встановлених маршрутах — 44 т, навантаження на одиночну вісь — 11 т, здвоєні осі — 18 т, строєні — 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Суд погоджується з позивачем в тій частині, що автомобіль та причіп (напівпричіп) є окремими транспортними засобами, оскільки такі доводи повністю узгоджуються з положеннями п. 1.10 ПДР України.
Однак цей же пункт Правил дорожнього руху містить визначення понять «дозволена маса автомобіля», тобто маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, що встановлена технічною характеристикою транспортного засобу як максимально допустима, а також «дозволена максимальна маса автопоїзда» - сума дозволеної максимально допустимої маси кожного транспортного засобу, що входить до складу автопоїзда.
Водночас «Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими Міністерством транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 встановлено загальний порядок зважування автопоїздів.
Відповідно п. 6.10 цих Правил при зважуванні автопоїздів необхідно весь автопоїзд становити на ваги. Якщо розміри платформи не дозволяють установити весь автопоїзд, то автомобіль і причіп зважують окремо, при цьому треба прослідкувати за тим, щоб дишло автопричепа не торкалося землі.
Виявлення та фіксування порушення було здійснено у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Порядку взаємодії дорожніх організацій і підприємств та підрозділів Державтоінспекції МВС України при проведенні габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого спільним наказом Державної служби автомобільних доріг України, Міністерства внутрішніх справ України від 07 травня 2008 року N 219/198, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2008 р. за N 799/15490 та «Технологічного регламенту здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого спільним наказом Державної служби автомобільних доріг України, Міністерства внутрішніх справ України 07 травня 2008 N 219/198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2008 р. за N 800/15491 та інших актів нормативного характеру.
Зокрема в матеріалах справи міститься належним чином складена довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23 червня 2010 року, яка в сукупності з протоколом повністю підтвердила той факт, що на момент зважування загальна вага (фактична маса) автомобіля «МАЗ» реєстр. номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстр. номер НОМЕР_2 складала 50,450 т.
За такого судом встановлено, що дії посадових осіб при виявленні та фіксуванні порушення, а також розгляді адміністративної справи в цілому відповідали вимогам закону та не містять грубих порушень, що можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови.
Незважаючи на деякі недоліки (відсутність в матеріалах адмінстративної справи акту про перевищення автопоїздом нормативних вагових параметрів) справа містить інші докази, що достатньо підтверджують факт порушення.
Доводи позивача щодо неузгодженості процесуальних документів щодо понять «загальна вага транспортного засобу (автопоїзда)» та «фактична маса транспортного засобу (автопоїзда)» не приймаються до уваги, оскільки це поняття-синоніми та пов’язані лише з їх різним законодавчим вираженням.
Посилання ОСОБА_1 на порушення відповідачем строків направлення йому копії постанови є лише підставою для поновлення йому строків на оскарження цієї постанови, однак не для її скасування.
Тому суд вважає позов необгрунтованим, а тому він задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 158-163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування – відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ О.В. Вуїв
Згідно з оригіналом: суддя: