Справа №2-А-421/2010р.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  17 вересня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді  – Вуїва О.В.,

        при секретарі   – Кашарайло А.А.,

 за участю: позивача – ОСОБА_1,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення , -  

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАЇ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.  

В обгрунтування позову зазначав, що 06 серпня 2010 року інспектор Очаківської роти ДПС ДАЇ УМВС України в Миколаївській області Черевко В.В. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу позивач 06 серпня 2010 року о 15 годині 35 хвилин в м. Очаків Миколаївської області на вул. 8-го березня, керуючи належним йому на праві власності автомобілем «Ніссан Прім’єра», реєстр. номер НОМЕР_1 в порушення п. 15.9-Г ПДР України здійснив зупинку на перехресті доріг, чим скоїв правопорушення, передбачене  ч. 1 ст. 122 КупАП.

На підставі протоколу інспектором в цей же день було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач вважав, що постанова винесена безпідставно та з процесуальними порушеннями, а саме з підстав:

1.   відсутності правопорушення взагалі, оскільки він здійснив вимушену зупинку в зв’язку з технічною несправністю автомобіля на місці, де не було перехрестя;

2.   процесуальних порушень, а саме того, що під час розгляду адміністративної справи працівник ДПС не дав оцінку його запереченням та не опитав очевидців події;

3.   невірної кваліфікації порушення.

Виходячи з цих обставин ОСОБА_1 просив про скасування постанови.

В судовому засіданні позивач уточнив вимоги, додатково просив закрити провадження в справі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, а також заперечення проти позову в якому вказував на правомірність оскаржуваної постанови та відсутність підстав для її скасування.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали, суд прийшов до наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до протоколу серії ВЕ № 040724 та постанови ВЕ № 060878  06 серпня 2010 року о 15 годині 35 хвилин в м. Очаків Миколаївської області на вул. 8-го березня, ОСОБА_1, керуючи належним йому на праві власності автомобілем «Ніссан Прім’єра», реєстр. номер НОМЕР_1 в порушення п. 15.9-Г ПДР України здійснив зупинку на перехресті доріг, чим скоїв правопорушення, передбачене  ч. 1 ст. 122 КупАП.

Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Суд не приймає доводи ОСОБА_1 про те, що останній здійснив вимушену зупинку в зв’язку з технічною несправністю автомобіля, оскільки останній під час фіксування факту порушення в протоколі не посилався на цю обставину та не звертав на неї увагу працівника ДАЇ.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні відповідні докази такого стану автомобіля на час зупинки.

Не заслуговують на увагу й доводи позивача про невірну кваліфікацію порушення, оскільки таке порушення повністю охоплюється положенням ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Однак зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно якої в протоколі повинно бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Зокрема протокол не містить жодних відомостей щодо перехрестя (назви вулиць, інші відомості, що дозволяють ідентифікувати перехрещення доріг) на якому відбулося правопорушення, не враховано ту обставину, що виїзд з примикаючої території (території автовокзалу) згідно п. 1.10 ПДР України не вважається перехрестям

Разом з тим відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,   показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

 Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, перевірити ці доводи, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких належних та допустимих доказів ні протокол, ні постанова не містить.

  У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом ст. 293 КУпАП  під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  

За зазначених обставин справи суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення винесена з процесуальними порушеннями, а тому вона підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 158-163, 167 КАС України, суд,  

ПОСТАНОВИВ:

Постанову серії ВЕ 060878 від 06 серпня 2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

  Суддя:                                                                   О.В. Вуїв