Справа №1-346 /2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                05 квітня 2007 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді Каліновської B.C. за участі секретаря    Лунь О.В. прокурора  Синюка О.В. потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уроженця с. Карасин Маневицького району, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, освіта середня, працює в ТзОВ „ ТЛД ПМК-20" водієм, несудимого, мешканцяАДРЕСА_7,-

- у вчиненні злочину у передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_118 грудня 2006 року, приблизно в 08 год., керуючи автомобілем „ ВАЗ-21093" д.н. НОМЕР_1 по вул. Рівненській в напрямку пр. Волі, неподалік повороту на вул. Мазепи в м. Луцьку, рухаючись в лівій смузі руху, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожнім знаком „ Пішохідний перехід" і дорожньою розміткою „ зеброю", на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкості та не зупинився, щоб дати їм дорогу, а подав попереджувальний звуковий сигнал, який не надає йому переваги, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка перетинала проїзну частину по пішохідному переходу зліва направо відносно руху автомобіля.

В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наступившими наслідками стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3 ( б), 9.4., 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких він, керуючи автомобілем, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не зреагував на її зміну, а в момент виникнення небезпеки для руху, а саме наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж повної зупинки автомобіля.

В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що він дійсно 18 грудня 2006 року вранці керував автомобілем „ ВАЗ" , рухаючись у лівій смузі руху по вул. Рівненській в напрямку пр. Волі в м. Луцьку. Коли наблизився до пішохідного переходу, що розташований перед поворотом на вул. Мазепи, зменшив швидкість і раптом помітив, що по пішохідній смузі рухається жінка. Він подав звуковий сигнал і натиснув на гальма, але оскільки відстань була невеликою, то уникнути наїзду йому не вдалось. Автомобілем він зачепив жінку, яка впала на проїзну частину.

Вина підсудного в інкримінованому йому діянні, крім його визнавальних показів, підтверджується доказами по справі, зокрема:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_2, яка ствердила в судовому засіданні факт наїзду на неї на пішохідному переході підсудним, який керував автомобілем, внаслідок чого їй були спричиненні середньої тяжкості тілесні ушкодження. Підсудний їй добровільно повністю відшкодував збитки.

Показання  підсудного   відповідають   фактичним   обставинам справи і ним не оспорюються.

Таким чином, ОСОБА_1своїми необережними діями, направленими на порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ч.І ст. 286 КК України.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості та особу підсудного.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, добровільно відшкодував спричиненні збитки, думку потерпілої, яка просить його суворо не карати, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому йому слід призначити покарання в межах санкції ст.286 ч.І КК України - штраф в дохід держави, без позбавленням права керувати транспортними засобами, враховуючи вищезазначені пом'якшуючі обставини, а також те, що робота водієм є одним джерелом доходів сім"ї.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.І КК України, призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 ( однієї тисячі) грн.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.