Справа № 2-а-541/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого: судді Керніцького І.І.
секретаря судового засідання: Оленюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Долина справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до суб‘єкта владних повноважень – старшого державтоінспектора Долинського ВДАІ Васютина М.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить п оновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.04.2009 року серії АТ № 0051627. Скасувати постанову АТ № 0051627 від 07.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на мене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень, а провадження в справі закрити..
Свої вимоги мотивує тим, що 11.06.2010 року він, ОСОБА_3 звернувся в Долинське ВДАІ, щоб виготовити на свій автомобіль техогляд, однак в органах ДАІ у виготовлені техогляду йому було відмовлено з тих підстав, що за ним числиться не сплачений штраф в 260 гривень, який був накладений на нього за нібито вчинене ним адміністративне правопорушення. В Долинському ВДАІ йому було рекомендовано звернутися в державну виконавчу службу для ознайомлення з постановою та сплатою штрафу. Його жодного разу не викликали в державну виконавчу службу з приводу погашення даного штрафу. Прибувши в ДВС він довідався, що існує постанова інспектора Долинського ВДАІ серії АТ № 0051627 від 07.04.2009 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень. Вважає накладення на нього стягнення у вигляді штрафу незаконним та необгрунтованим з наступних підстав. В постанові вказано, що до постанови додається фототаблиця, якої він не отримав. В постанові сказано, що копію постанови йому направлено поштою, однак з невідомих на те йому причин він не отримував поштою постанови разом із необхідними додатками. По-перше, державтоінпектор, який бачив, що автомобіль перевищує встановлене обмеження швидкості, зобов'язаний був зупинити автомобіль, чим в першу чергу припинити правопорушення та встановити, хто являється безпосереднім правопорушником - водієм автомобіля. Відповідно до ст.61 Конституції Україна встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Згідно ст.55 Конституції України коленому гарантується на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. По-друге, в порушення вимог ст.256 КУпАП інспектор ДПС не тільки не зупинив його автомобіль, чим не припинив правопорушення , але і не склав протокол, не запросив свідків, які могли б підтвердити, що саме він, управляючи автомобілем, на даній ділянці дороги рухався із швидкістю 82 км./год., а склав постанову одноособово, без складення протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.І ст.19 Закону України «Про міліцію» основним завданням міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, а також забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. По-третє, в постанові зазначено, що зафіксована швидкість руху автомобіля становить 82 км./год., однак до постанови не додано доказів, що рух автомобіля зафіксований в населеному пункті, як це вказано в постанові, тому не можливо встановити, чи дійсно автомобіль в той момент знаходився в населеному пункті, чи поза населеним пунктом де допустима максимальна швидкість руху є значно більшою, чи в зоні дії знаку, який би обмежував чи встановлював вказану швидкість, не додано також доказів того, що зафіксована швидкість являться швидкістю руху саме його автомобіля, а не автомобіля, який міг рухатися попереду мого автомобіля. В постанові не зазначено термін повірки вимірювального приладу. Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Крім того, згідно інструкції радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візир» останній призначений для вимірювання швидкості руху, фіксування інших порушень та може працювати у стаціонарному або патрульному режимі. Всі налаштування приладу здійснюється інспектором ДАІ при його підготовці до роботи. У вказаній інструкції не зазначено, що даний прилад може працювати у автоматичному режимі, тобто без втручання людини. Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Зважаючи на те, що працівниками ДАІ грубо порушена фотофіксація патрульованої ними ділянки дороги, а також не надано, та не направлено йому копії фотоматеріалів, на підставі яких винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, чим грубо і штучно порушили його право на ознайомлення та оскарження тому, винесену постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 260 гривень вважає незаконною. В зв'язку з тим, що про існування постанови він довідався більше ніж через один рік, зайшовши в державну виконавчу службу по вказівці Долинського ДАІ, копію постанови по справі про адміністративне правопорушення, він отримав 11.06.2010 року, вважаю, що ним не пропущено без поважної причини десятиденний термін оскарження постанови.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просив позов задоволити.
Відповідач в судове засіданні на повторний виклик не прибув, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом. З урахуванням цієї обставини та положення ст. 128 КАС України судом вирішено не відкладати розгляд даної справи та вирішити її на підставі наявних доказів.
Суд, вислухавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення АТ № 0051627 від 07.04.2009 року ОСОБА_3 , 07.04.2009 року о 15.44 год. в с.Тяпче Долинського району керував автомобілем НОМЕР_1 в населеному пункті, рухався зі швидкістю 82 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Візир». За результатами розгляду протоколу в справі про адміністративне правопорушення інспектором ВДАІ винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення (а.с. 4), якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно ст. 260 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 268 КУпАП передбачено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У відповідності до диспозиції цієї статті особа, яка притягується до адміністративної відповідальності зокрема має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права. особа, що притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути завчасно повідомлена про час і місце розгляду своєї справи.
Як встановлено в судовому засіданні при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 відповідачем по справі не було враховано докази, що мають значення для правильного вирішення справи. Винісши постанову в справі про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення відразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення суб’єкт оскарження позбавив позивача можливості надати інші докази, скористатися юридичною допомогою адвоката.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в адміністративній справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана позивачем постанова прийнята з грубими порушеннями вимог ст. 268, 278, 279, 280 КУпАП. а тому оскаржувана постанова не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а провадження по даній адміністративній справі закриттю.
В судовому засіданні встановлено, що про існування оскаржуваної постанови позивач довідався 11.06.2010 року, коли отримав повістку з відділу державної виконавчої служби. За таких обставин суд вважає, що саме з цієї дати позивачу стало відомо про порушення його прав та законних інтересів, а тому вимога про поновлення терміну звернення до суду підлягає до задоволення.
На підставі ст. 9, 251, 268, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. 247, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити.
Поновити позивачу строк звернення до суду з позовом.
Визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - старшого державтоінспектора Долинського ВДАІ Васютина М.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - постанову в справі про адміністративне правопорушення АТ № 005627 від 07.04.2009 року про накладення визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень, а провадження по даній справі - закрити.
Постанова суду може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурором на протязі десяти днів з дня її винесення.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.
Суддя: