Справа № 2-а-599р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  10 серпня 2010  року                                 м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської  області в складі:

головуючого: судді  Керніцького І.І.

секретаря судового засідання: Оленюк Т.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Долина справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до державтоінспектора Долинського районного ВДАІ Крайника Михайла Васильовича  про скасування акту індивідуальної  дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до  суду з адміністративним позовом в якому просить продовжити строк оскарження постанови серії АТ № 021331 від 03.10.2009 року та постановити рішення, яким скасувати дану постанову, яка була винесена державтоінспекторОМ Долинського районного ВДАІ Крайником М. В., а провадження по даній справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Свої  вимоги мотивує тим, що 03 жовтня 2009 року приблизно о 06:30 він здійснював рух власним транспортним засобом по просп. Незалежності в м.Долина Івано-Франківської області, коли його зупинив інспектор ДАІ та повідомив, що позивач начебто не надав переваги в русі пішоходу, який рухався по нерегульованому пішохідному переході. Він з ним не погодився, і пояснив йому, що перед нерегульованим пішохідним переходом зменшив швидкість та переконавшись, що пішоходи, яким може бути створена загроза або небезпека, відсутні, продовжив рух. Відразу після цього його інспектор і зупинив. Вислухавши  пояснення позивача, відповідач взяв в нього його посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та пішов до патрульного автомобіля ДАІ. Через деякий час інспектор ДАІ повернувся та без жодних пояснень наказав йому поставити підписи на документах де він попередньо поставив галочки. Він поставив свій підпис, а коли намагався прочитати зміст, відповідач висмикнув документи в мене з рук і сказав, що він отримаю їх по пошті, після чого він продовжив рух в наміченому напрямку. Згодом, 02 липня 2010 року він отримав виклик до відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції на 05.07.2010 року, де на  здивування позивача йому стало відомо про існування оскаржуваної постанови від 03.10.2009 р. серія АТ № 021331, яку виніс відповідач (надалі Постанова). Даною постановою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. У вищевказаній постанові вказано, що він в м. Долина по просп. Незалежності не надав перевагу в русі пішоходу, який рухався по нерегульованому пішохідному переході. З постановою, яку виніс вищевказаний інспектор, він не згідний, оскільки вона не відповідає дійсності, а також вимогам закону та не містить жодних переконливих доказів, якими б керувався інспектор при її винесенні. П.18.1 ПДР зобов'язує водія зменшити швидкість при наближенні до переходу, а при необхідності зупинитися, якщо на зазначеному переході знаходяться пішоходи. Однак, як зазначалося вище, пішоходів ані на переході, ані поряд з ним взагалі не було. За таких умов його обов'язку зупинятись не існувало, а отже, не було умов для застосування даного пункту. Слід вказати, що перед пішохідним переходом швидкість автомобіля була знижена з 40 до 20 км/годину, і проїзд переходу здійснювався на такій швидкості. За таких умов у його діях немає складу правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною постановою. Так, згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особі в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, щ мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, як використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, також іншими документами. Однак інспектором ДАІ не було надано йому фото-чи відеодоказів, які б вказували на факт правопорушення. Свідків, які би вказували на те, що і на дійсно порушив правила проїзду пішохідного переходу також немає. Отже, обвинувачення не ґрунтується на фактах, що прямо суперечить ст.62 Конституції України. Також, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.ст. 251, 256, 280 КпАП Україні Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні постанові. Так, у постанові немає даних про пішохода, якому нібито було створено перешкод та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст.269 КпАП така особа є потерпілим по справі, або принаймні, у відповідності до ст.272 КпАП є свідком. Відповідно до ст.256 КпАП дані цієї особи є відомостями, які мають обов'язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися протоколі (сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потерпілих та свідків.) У відповідності до ст.251 КпАП, пояснення цієї особи доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків суперечить ст.256 КпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законної доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна. Звертає також увагу на те, що в ст. 285 КУпАП вказано, що Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. Всупереч вищевказаній нормі інспектор Крайник М.В. ввівши мене в оману взагалі не оголосив мені оскаржувану постанову, не вручив її копію, а натомість змусив мене постави свій підпис в графі «примірник постанови отримав». Вважаю такі дії відповідача зухвалими такими, що грубо порушили мої права передбачені законодавством України. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події чи складу правопорушення. Так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, оскільки він не створював жодної перешкоди пішоходам і в момент проїзді пішохідного переходу вони взагалі були відсутні на ньому, а інспектором ДАІ при розгляді справи не було взято це до уваги, постанову серія АТ № 021331 від 03.10.2010 року слід а провадження в даній справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Частиною 2 статті 72 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Зважаючи на те, що про існування оскаржуваної постанови позивачу стало відомо 05.07.2010 юку, оскільки тільки тоді він був ознайомлений з нею у відділі ДВС Долинського району, просить поновити йому строки на оскарження, так як пропустив його з поважних причин.

Позивач в судовому засіданні  позов підтримав,  зіславшись  на вищевикладені обставини, просив позов задоволити.

Відповідач в судове засіданні на повторний виклик не прибув,  незважаючи на те, що  про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом. З урахуванням цієї  обставини та положення ст. 128 КАС України судом вирішено не відкладати розгляд даної  справи та вирішити її  на підставі наявних  доказів.

Суд,  вислухавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи приходить до  висновку, що  даний позов підлягає  до задоволення,  виходячи з наступного.

Так,  відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або  необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає  на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення АТ № 021331 від 03.10.2009 року ОСОБА_1,  03.10.2009  року о 06 год. 45 хв. м.Долина по пр.Незалежності, керуючи автомобілем, не надав перевагу в русі пішоходам, які рухались по нерегульованому пішохідному переході. За результатами розгляду протоколу в справі про адміністративне правопорушення інспектором ВДАІ  винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення (а.с. 3), якою визнано  позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення  є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП передбачено права особи, яка притягується до  адміністративної  відповідальності. У відповідності до  диспозиції цієї статті особа,  яка притягується до  адміністративної  відповідальності зокрема має  право знайомитися з  матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою  адвоката, іншого фахівця в галузі права. особа, що притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути завчасно повідомлена про час і місце розгляду своєї справи.

Як встановлено в судовому засіданні при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо  ОСОБА_1 відповідачем по справі не було  враховано докази, що  мають значення для правильного вирішення справи. Винісши постанову в справі про адміністративне правопорушення безпосередньо  на місці його вчинення відразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення суб’єкт оскарження позбавив позивача можливості надати інші докази, пояснення свідків, скористатися юридичною  допомогою  адвоката.

Враховуючи наведене, суд  вважає, що  в діях ОСОБА_1  відсутній склад  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в адміністративній справі не  може бути розпочате,  а розпочате підлягає  закриттю  в разі відсутності події  і складу правопорушення.

 За таких  обставин суд  приходить до  висновку, що оскаржувана позивачем постанова прийнята з  грубими порушеннями вимог ст. 268, 278, 279, 280 КУпАП.   а тому оскаржувана постанова не може залишатися в силі та підлягає  скасуванню, а провадження по даній адміністративній справі закриттю.

Як вбачається з  виклику у відділ ДВС,  ОСОБА_1 викликалось державним виконавцем з  приводу сплати адміністративного штрафу 05.07.2010 року на 9 год., суд  вважає, що  саме тоді позивачу стало  відомо про порушення його  прав та охоронюваних  законом інтересів,  а тому є  підстави для  поновлення строку звернення до  суду з адміністративним позовом.

На підставі ст. 9, 251, 268, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  керуючись ст. 247, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Поновити позивачу строк звернення до суду з позовом.

Визнати   протиправним  та  скасувати  рішення  суб'єкта  владних  повноважень -  державтоінспектора Долинського районного ВДАІ Крайника Михайла Васильовича -  постанову в справі про адміністративне правопорушення АТ № 021331 від 03.10.2009 року про накладення визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень, а провадження по даній справі - закрити.

       Постанова суду може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником,  потерпілим, його представником або  на неї  може бути внесено протест прокурором  на протязі десяти днів з дня її  винесення.

     Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої  інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через  Долинський районний суд.

Суддя: