У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Дніпродзержинська міська рада, управління із земельних ресурсів у м. Дніпродзержинську, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання права власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и в:
У грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Дніпродзержинська міська рада, управління із земельних ресурсів у м. Дніпродзержинську, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2010 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України М.П. Пшонка